Шановні одинадцятикласники! Розпочинаємо роботу дистанційно.
Виконані завдання прошу надсилати в нашу групу в телеграмі.
22.02.2022
Тема:
|
Підготовка до державної атестації. Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з української мови. Фонетика, орфоепія, орфографія української мови Виконуємо тести за посиланням https://zno.osvita.ua/ukrainian/tag-sproshennya_prigolosnih/ |
21.02.2022
Тема:
|
Контрольна
робота. Поглиблення і систематизація найважливіших
відомостей із синтаксису, пунктуації і стилістики (тестові завдання). |
Виконуємо на окремих аркушах
1 варіант
Виконують Клінчик А. Нестеренко О. Гончаров Ол Андрєєва Є.
1.У якому реченні не вжито вставних слів? (розділові знаки пропущено)
А Мабуть у всьому Києві ніде немає кращого місця, аніж це,
де виріс наш будинок.
Б Мільйонери як відомо бувають різні.
В Мені осіння ніч короткою здається
Г Ягня здається веселилось…
2.Укажіть речення, де неправильно вжито розділові знаки.
А На моє щастя серед тих речей траплялися й старовинні
рушники, на яких миготіла червона калина з темними листками, красувався буйним
пломенем хміль.
Б На щастя, краса не щезла з лиця нашої планети.
В Мабуть, тому, що душа наша приростає до рідної землі, до
рідного її куточка.
Г Та це не допомогло вгамувати скорботу, і нарешті хлопець
кинувся у воду, немов в обійми сестрички.
3.Укажіть речення з поширеним звертанням (розділові знаки пропущено).
А Прощай колиско прощай тепле гніздечко прощай школо наша
прощайте дні незабутні неповторні.
Б Народе до тебе я ще верну…
В Дай мені крила Україно!
Г Перший починай!
4.Яке слово не є вставним?
А Пам’ятаю.
Б Навіть.
В Наприклад.
Г Гадаю.
|
5.Односкладним називним є речення |
|
|
А Синівська шана у батьківську сорочку
вбрана. |
|
|
6.Односкладним неозначено-особовим є речення |
|
|
А Добре говорить, та зле робить. |
|
|
7. Складносурядним
є речення |
|
|
А Встаньмо з колін, розірвімо пута,
якими нас віками приковано до чорних скель, високо
підведімо голови. Б Українці мають усі підстави пишатися
тим, що їхня Батьківщина не раз переживала
дні сили і слави, мужньо переносила найважчі випробування. В Слово – срібло, а мовчання – золото. серце і,
звичайно ж почуття гумору, яким було пронизане все життя Січі |
|
|
8. Підрядне причини є в реченні |
|
|
А І тільки тих поважають мільйони, хто поважає
мільйони „я”. життя вписано од руки. |
|
|
9. Установіть
відповідність |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Члени реченя 1 підмет
|
Приклад
(виділене слово) А Люди прийшли посвятити паски.
В Святкування розпочиналося переважно біля річок. Г Скресання криги – завжди свято для дітвори і тривога для матерів. Д Я вибрала Долю собі сама, і що зі мною не станеться, у мене жодних претензій нема до Долі, моєї обраниці. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
10. Установіть відповідність між реченням та їхнім
типом |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
1 означено - особове
|
А Не вчи орла літати, а рибу – плавати.
2 варіант Виконують Ткач А. Рибарук С . Півень І. 1.
Укажіть речення, де не вжито вставне
слово (розділові знаки пропущено). А Стара підсліпуватими очима розглядала своє давнє шитво і
мабуть нічого не бачила окрім плямистого мережива. Б Гадаю уже не чекав ніякої неприємної несподіванки. В Читачу чи не здається тобі світ нудним часом? Г Яка ж ти мальовнича яка різнобарвна і яка безсумнівно привітна… 2.Укажіть речення з поширеним звертанням (розділові знаки пропущено). А Прощай моя люба людино навіки прощай. Б Рідненькі до вас я точно повернусь верну… В Подаруй мені щастя дорога! Г Перший рівняйсь. 3.Укажіть речення, у якому наявні вставні слова, що виражають почуття
(розділові знаки пропущено). А Отже живемо ми в цьому будинку в цій квартирі і в нас на
балконі завжди хтось живе. Б На щастя краса не щезла з лиця нашої планети. В Мабуть тому що душа наша приростає до рідної землі до
рідного її куточка. Г Учорашні школярі невміло прощаються можливо хтось комусь
тисне руку і востаннє розходяться можливо розходяться на все життя. 4.Яке слово не є вставним? А На жаль. Б Можливо. В Все-таки. Г Вважаю.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
18.02.2022
Тема:
|
Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених
звертаннями, однорідними членами речення. 1. Моделювання мовних одиниць -
Запишіть
подані слова як звертання.
Іван
Володимирович, Михайло Лукич, Сергій Андрійович, ша-новний викладач, добродій
слухач, Василь, лікар, Ігор, Микола, Галина, Галя, земля, Ілля, друг Петро,
товариш Кирило, Наталія Геннадіївна, Наталя, вельможа, батько, Генріх, Людвіг,
брат Роман, сторож Кузьмич, пісняр, Кобзар, вівчар, Любов. Після перегдяду пройти потрібно тест за посиланням Домашнє завдання  с. 57, 58, 59, 60, 61 |
15.02.2022
Тема: Редагування тексту професійної тематики.
Дайте відповідь на питання.
· Що таке редагування?
· Що треба зробити для того, щоб відредагувати текст?
· Відомо, що довершеним текст вважається тоді, коли в ньому належним чином вдосконалені навіть найменші деталі. З цього приводу Мікеланджело висловився так: «До досконалості ведуть подробиці, а досконалість є те, в чому дрібниць немає». Прокоментуйте цю думку.
Робота з таблицею.
Основні види помилок
Види помилок | Умовні позначення | Суть помилки |
Помилки в змісті | З | □ тема розкрита неповно; □ є щось зайве; □ перекручені факти чи події; |
Мовленнєві помилки | М | □ матеріал не цілком підпорядкований основній думці; □ слово вжите не в тому значенні; □ вжито зайве слово; □ невиправдано повторюються слова; □ вжиті мовні засоби, що не відповідають стилю і задуму висловлювання; □ вжиті русизми; |
Граматичні помилки | Г | □ слово вжите не в тій формі; □ неправильно побудоване речення; □ неправильно утворені слова; |
Орфографічні | І | □ неправильно написане слово |
Пунктуаційні | V | □ неправильно розставлені розділові знаки; |
Матеріал для редагування. Записати у зошит
Неправильно | Правильно |
На слідуючий день | |
Самий веселий хлопець | |
Згідно наказу | |
Дякувати Вас | |
Любе питання | |
Любима книга | |
Не звертати увагу | |
Приймати участь |
Вірна відповідь | |
Подзвонити Вам | |
Нові інновації | |
Тези доповідів | |
На протязі десяти днів | |
При такій умові | |
Вибачаюсь | |
Наталію Петрівна | |
Прийняти заходи | |
Із-за відсутності коштів | |
За виключенням | |
Лишній | |
Зробити послугу |
„Ти – редактор”
До одного з редакційних відділів Хмельниччини надійшла термінова робота.
Прочитайте речення, поміняйте їх місцями так, щоб вийшов зв’язний текст.
Запишіть виправлене, звертаючи увагу на те, що кожна частина пишеться з абзацу.
Тому барвінок – обов’язкова квітка в українському вінку. Барвінок – дивна квітка. Адже вона зберігає свій синій колір навіть під снігом. Люди шанують барвінок. Вважають його символом життя.
Перегляньте відео. УВАЖНО!!!
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Відредагуйте текст учнівського твору.
ЧИ ЛЕГКО ЖИТИ В 15 РОКІВ?
Це для мене досить складне питання. І щоб відповісти на нього, треба подивитися на своє власне життя в 15 років. Я, звичайно, розумію, що у мене ще все попереду, але я вважаю, що підлітковий вік — самий прекрасний і, разом з тим, самий трагічний етап у житті людини. Тут поєднано все: твердий розум, буря пристрастей, перше кохання і перша ненависть, доброта, милосердя, щастя, горе. Я маю внутрішній конфлікт. Зараз у мені прогресує егоїзм. Це зовсім не значить, що я врубаю музику, коли сплять сусіди. Але мені хочеться бути вище усіх, дивитись зверхньо, хоч ловлю себе на думці, що є люди, яким не пощастило в житті або інваліди... Завдяки проблемам, вони не є щасливими. Тому я міркую, що як мені, то — щастя, нагорода, а їм сльози, зверхні погляди? Ні, я так не хочу. У чому сенс життя? Жити для себе чи жити для інших? У чому щастя? Чому служити, силі чи милосердю?
У цьому віці проходить іще один процес. Від чого залежить моральна основа, яка є у кожному? Я гадаю, що, мені пощастило, тому що слова «честь», «гідність» для мене не пустий звук. Життя — це тільки дорога вгору, а до кінця доходять одиниці: такі як Шевченко, Стус, Франко. Я теж початкуючий поет. Пишучи вірші, до мене приходить натхнення. Я сподіваюся не пізніше, чим за 10 років стати справжнім поетом, таким як О. Олесь або О. Довженко. Це мої найбільш улюбленіші українські письменники.
Скептики кажуть, що дитячі мрії до 30 років зникають. Я сподіваюся, що це не так, що я збережу не тільки мрії, а все те, що в мені виховали батьки (З учнівського твору).
14.02.2022
Тема:
Дискусія з обстоюванням альтернативних поглядів. Дебати.
Визначення записати в зошит
Дебати — (від фр. —сперечатися)
обмін думками на зборах чи засіданні, як правило, у процесі обговорення
доповіді.
Диспут — (від лат.— сперечатися,
розмірковувати) публічне обговорення спірного наукового чи суспільно важливого
питання; для нього характерна, як і для дискусії, бажаність дійти єдиної думки,
встановити істину.
Полеміка — (від грец. — ворожий,
войовничий) зіткнення різних або протилежних поглядів у процесі обговорення
питань, гострий спір. Мета полеміки — не досягнення згоди, а перемога над
протилежною стороною, ствердження власної позиції з
використаннямбудь-якихзасобів.
Дискусія — (від лат.—
дослідження) коректне за формою публічне обговорення будь-якого суперечливого
наукового питання; для неї характерні чіткість формулювання теми, бажаність
дійти єдиної думки, знайти загальне рішення, встановити істину, що дозволяє
віднести дискусію до вищого розряду полемічного діалогу.
Дискусія- це не змагання і тут
немає переможених.
Дискусія — це не обов’язково суперечка, це можливість
кожній стороні висловити свою точку зору.
Чи можна так вести дискусію?
Чи поважаєте ви цих людей після такого виду
суперечки?
Для того щоб не сталося такого , треба
ознайомитися з порадами ведення дискусії .
Поради ведення дискусії
1.
Вступаючи в дискусію, переконайтеся в тому, що ви правильно розумієте позицію
свого опонента, а він — вашу, а потім доводьте свої чи спростовуйте висунуті
опонентом докази.
2.
Зверніть увагу, чи немає протиріч у висловлюваннях опонента, чи не розглядаєте
ви з ним одне й те ж питання з різних аспектів.
3.
Починайте заперечувати тільки тоді, коли впевнені, що думка опонента справді
суперечить вашій.
4. Дискусія – це
насамперед зустріч декількох людей. Тут не припустимі перехід на особистості,
образи та нецензурна лексика.
5.
Стежте за тим, щоб ні у ваших судженнях, ні в судженнях опонента не було
логічних помилок.
6.
Починайте суперечку лише тоді, коли будете мати достатньо переконливих
аргументів для доведення власної думки.
7.
Докази мають бути переконливими не лише для вас, а й для вашого опонента та
інших учасників дискусії.
Яку б
тактику ви не обрали – пам’ятайте, вона насамперед говорить про вас, а не про
співрозмовника. А під час публічних дискусій способи бесіди також покажуть
обличчя аудиторії, на яку він працює.
Виконайте усно завдання ,скориставшись довідкою
Класичне визначення _______________ - «мистецтво переконувати». Перші згадки
знаходимо в ___________. Передумовою розвитку ___________ була Давня
________. Риторичний ідеал сформував __________. Метод діалогічного пошуку істини має
назву _________________.
Довідка:
Класичне визначення риторики - «мистецтво переконувати». Перші згадки знаходимо в міфах. Передумовою розвитку риторики _ була Давня _Греція. Риторичний ідеал сформував Сократ . Метод діалогічного пошуку істини має назву Сократівський діалог.
Правила проведення дискусії
1.Ретельно продумайте своє бачення питання і аргументи до нього.
2.Використовуйте метод Сократа: свою думку ви розподіляєте на маленькі
частинки і кожну пропонуйте у формі запитання.
3.Уникайте категоричності, особливо тоді, коли ви заперечуєте думку
опонента.
4.Обминайте монологи, адже діалог продуктивніший.
5.Умійте почути та зрозуміти позицію опонента.
6.Не переривайте свого співрозмовника.
7.Не висміюйте співрозмовника і не доводьте його точку зору до абсурду.
8.Не прискіпуйтеся до невдалої форми висловлювання опонента.
9.Не розбивайте його позицію, а доведіть свою.
10. Будьте толерантними при відстоюванні своєї точки зору.
11.Ставте за мету не перемагати, а знайти істину.
12.Погоджуйтеся з тим, у чому ваш співрозмовник має слушність, знайдіть
раціональне у його словах.
· Опираючись на правила, які перед вами, знайдіть їх відповідність до
прислів’їв .
А) Говори мало, слухай
багато, а думай ще більше.
Б ) Яка
головонька, така й розмовонька.
В ) Умієш говорити –
умій слухати.
Г ) По мові пізнається
людина.
Ґ ) Гостре словечко коле
сердечко.
Д ) Жартуй, жартуй, та
не смійся.
1.
Рольова
гра «Загальні вибори» - проведення
дебатів
Домашнє завдання
написати есе «Що означає бути громадянином своєї
держави»
10.02.2022
Тема: Діалог-полеміка, діалог-дискусія, самостійне визначення теми і змісту діалогу
Вивчення нового матеріалу.
✵ Пояснення вчителя.
Усне мовлення (говоріння) — ситуативно вмотивований і ситуативно зумовлений процес. Ситуація спричиняє мотив (мету) спілкування: у мовця виникає потреба щось з’ясувати, необхідність щось повідомити, до чогось спонукати. Мотив спричиняє найрізноманітніші вияви спілкування: запитання — відповідь; прохання — згода (відмова), пропозиція і згода (незгода), нерозуміння і пояснення тощо.
Таким чином, діалогічне усне мовлення передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуації спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками одне одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформлення мовлення.
Найчастіше діалог будується так: запитання — відповідь. Питальне слово репліки-стимулу (запитання) зумовлює зміст репліки- реакції (відповіді). Мета такого діалогу — з’ясувати ситуацію та уточнити її. Такий діалог називається діалогом-обміном повідомленнями.
У репліках такого діалогу використовуються слова: як, що, хто, чому, навіщо, куди? Часто вживаються слова адже так; виходить, що; чи не так; правда. Такі слова орієнтують співрозмовника на підтвердження або спростування висловленого.
Діалог, в якому висловлюється схвалення, захоплення, співчуття, сумнів, несприйняття або засудження когось або чогось, називається емоційно-оцінним діалогом.
У репліках такого діалогу використовується емоційно забарвлена лексика із значенням оцінки (чепуруха, нечупара, краля, страшко, герой, пустобрех, перекинчик, нерозлийвода, здіймиголова), емоційно наснажена фразеологія (золоті руки, камінне серце, пластилінова вдача, як свиня в апельсинах, кочергою носа не дістанеш), а також слова, утворені за допомогою суфіксів, що передають оцінку предмета або явища (хлопчичок, манюпусінький, дівчаточко, молодичка, гарнюля, бабище, паруб’яга, хамидло, збіговисько). Емоційність діалогу може підсилюватися вживанням вигуків (гей, ой-ой-ой, гайда, пумо тощо).
Якщо метою спілкування є спонукання співрозмовника до дії, створюється діалог-волевиявлення. У репліках такого діалогу вживаються дієслова у формі наказового способу, що означають пораду, побажання, пропозицію, наказ (замовкни, принеси, поділись, начувайся, схаменись). Для висловлення чемного наказу або пропозиції можуть вживатися дієслова у формі умовного способу (пропустив би, пішов би, допомогла б), категоричність наказу увиразнюється вживанням дієслів у неозначеній формі (встати, відповідати, мовчати). У репліці-відповіді зазвичай висловлюється згода чи незгода виконати прохання або наказ
люди краще сприймають слова тієї людини, до якої в них виникли позитивні почуття (приязні, симпатії, дружби). Викликати у співрозмовника позитивні до себе почуття можна такими прийомами:
якнайчастіше називати людину на ім’я (тобто в репліках діалогу вживати звертання — ім’я або ім’я та по батькові співрозмовника);
контролювати вираз обличчя (прийом дзеркального відображення). Якщо при спілкуванні вираз обличчя одного із співрозмовників набуває виразу щирості, привітності, доброзичливості, інший учасник діалогу сприймає це як сигнал «Я твій друг»;
якнайчастіше говорити співрозмовникові приємне. Компліменти завжди поліпшують настрій.
Не буде зайвим пояснити учням, що якнайсильніше враження справляє початок розмови. Щоб справити на співрозмовника гарне враження, психологи радять дотримувати так званого «правила 12»: перші 12 кроків назустріч співрозмовникові повинні бути впевнені й рішучі, а перші 12 слів — приємні.
Виконання вправ на закріплення вивченого
Письмово на вибір
v Скласти і розіграти діалог, що міг би відбутися між двома колишніми однокласницями, які зустрілися після довгої розлуки. Одна з них, тяжко перехворівши, постійно нагадує про свою недугу, прагне з’ясувати, як відбилася хвороба на її зовнішньому вигляді. Інша намагається підтримати співрозмовницю, не вдаючись, однак, до явних лестощів.
v Скласти й розіграти діалог між хлопцем та його старенькою сусідкою. Бабуся майже зовсім глуха, їй здається, що всі з Ті глухоти кепкують. Учень намагається заспокоїти й підтримати бабусю.
v Скласти й розіграти діалог, що міг би відбутися між двома випускниками школи: один із них, маючи посередні знання, вступив до престижного вузу, другий, золотий медаліст, провалився на вступних іспитах. Перший намагається підтримати товариша, другий — приховати образу.
Домашнє завдання. в зошиті для тестів ЗНО
с. 49,с.50,с.51,с.52
11.02.2022
Тема: Діалог на професійну тему. Телефонна ділова розмова.
Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда.
Давайте пригадаємо види спілкування (контактне і дистантне)
Дайте характеристику кожному з них. В чому їх відмінність? (Поняття контактного спілкування зрозуміле: співрозмовники поряд. При контактному спілкуванні важливими компонентами є ситуація, жести, міміка та інтонація До видів дистантного спілкування належать такі, де співрозмовники розділені простором і часом. Це може бути розмова телефоном, спілкування у листах тощо. Воно відрізняється підвищеною увагою до інтонаційного забарвлення мовлення, стислістю і регламентованістю, неможливістю використовувати жестикуляцію і наочність як носіїв інформації).
До якого виду належить спілкування засобами телефонного зв’язку? (до дискантного ).
Чому? (тому що ми не можемо бачити свого співрозмовника, знаходитись поряд)
• Як ви вважаєте, наскільки важливо для людини вміння говорити?
Слово вчителя
Наша мова є показником нашого розуму, тому що відображає складність і оригінальність нашої думки, та чистоти і щирості нашої душі. За даними дослідників, менеджери, комерсанти, бізнесмени та інші до 80 % робочого часу витрачають на спілкування. У процесі професійної діяльності представники різних спеціальностей користуються усним мовленням для того, щоб планувати роботу, перевіряти й оцінювати результати. Діловій людині необхідна також здатність уважно слухати, точно сприймати чуже мовлення. Недостатня мовна культура може згубно позначитися на кар'єрі. Тому культура усного мовлення — одна з головних запорук успіху сучасної людини. Сьогодні на уроці ми з вами і перевіримо, і підвищимо рівень нашого усного мовлення.
III. Виконання системи комунікативних завдань, спрямованих на розвиток мовленнєвих умінь
1. Асоціативне дерево
Давайте зараз спробуємо виростити дерево з наших асоціацій. Подумайте, що для вас значить слово спілкування, які думки, почуття, емоції воно викликає?
Запишіть до зошита всі слова, які у вас асоціюються зі словом " спілкування".
Записати терміни
Спілкування – це обмін між людьми або іншими соціальними суб’єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, сфер і норм, прийнятих у даному суспільстві.
Комунікація - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами. (Спілкування - це не тільки прийом та передання інформації, а й стосунки принаймні двох осіб, де кожна є активним суб'єктом взаємодії. Крім обміну інформацією, відбувається орієнтація на іншого, тобто аналізуються мотиви, цілі, установки об'єкта інформації (іншого суб'єкта). В акті міжособистісної комунікації важливу роль відіграють значущість інформації, прагнення сприйняти її загальний зміст).
Телефон – це пристрій для передачі звуку на великі відстані, спеціально призначений для ділового й особистого спілкування.
Телефонна розмова - один із різновидів усного мовлення, яке здійснюється за допомогою телефону.
Етикет спілкування – це система вимог, регламентацій вживання мови в мовленнєвій діяльності, дотримання усталених мовних норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовновиражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.
Діалог - (dialog) — двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між двома людьми, людиною та ЕОМ в вигляді питань та відповідей.
. Історична довідка
Напевно кожен з вас вже не уявляє свого життя без мобільного телефону. У наші дні телефон став найпоширенішим засобом зв’язку, який допомагає людям і в праці, і в повсякденному житті. Що стосується ділового спілкування, то телефон своєю появою значно звузив сферу ділового листування. Але мало хто знає, його історію. Тому, говорячи про телефонну розмову, ми не можемо не згадати людей і події, які передували появі «мобільника».
В 1947 році дослідницька лабораторія Bell Laboratories (що належала компанії AT&T) виступила з пропозицією створити мобільний телефон. В
1973 році був випущений перший прототип портативного стільникового телефону — Motorola DynaTAC. Вважається, що перший дзвінок був зроблений 3 квітня 1973 року, коли винахідник, співробітник Motorola Мартін Купер подзвонив конкуренту з AT&T Джоєлю Енгелю. DynaTAC важив близько 1.15 кг та мав розміри 22,5х12,5х3,75 см. На його передній панелі було розміщено 12 клавіш, з них 10 цифрових та дві для відправки визову та закінчення розмови. У DynaTAC-а не було дисплею та не було ніяких додаткових функцій. В режимі очікування він міг працювати до восьми годин, в режимі розмови — близько години (за іншими даними — 35 хвилин), заряджати його доводилось більше 10 годин.
(1997 перший мобільний телефон з кольоровим екраном Siemens S10 В 1999 випущено мобільний телефон з можливістю використання двох SIMкарт Benefon Twin+.
В 2000 році японська компанія SHARP спільно з оператором мобільного зв'язку J-Phone випустила перші сотові телефони з вбудованою фотокамерою. В 2000 перший мобільний телефон з MP3-плеєром та підтримкою карт пам'яті MultiMediaCard Siemens SL45
В 2002 році випущений перший мобільний телефон з вбудованою камерою — Samsung V200.)
Моделювання розмови до запропонованих ситуацій.
Необхідно найточніше відтворити ситуацію мовлення. Обираєте одну ситуацію і записуєте до зошита
Теми.
Ситуація 1 Розмова через Інтернет з другом про телепередачу, яка вас зацікавила.
Ситуація 2 Розмова через стаціонарний телефон. Ваш друг пропустив кілька днів навчання через хворобу. Розкажіть йому про навчання у ці дні, що він пропустив.
Ситуація З Розмова по мобільному телефону. Вам терміново необхідно знайти книгу для написання реферату. Зателефонуйте друзям і запитайте про книгу.
Запишіть до зошита
У яких ситуаціях і чим слід замінити нейтральні відклики телефонної розмови: «Так», «Алло», «Слухаю»? (У діловому мовленні треба назвати свою організацію, відділ, прізвище)
• Чи коректно уточнювати, хто телефонує? Як це зробити? (Так, якщо абонент забув назватися, треба чемно поцікавитися його ім'ям, назвою організації).
• Чому не можна під час телефонної розмови допускати довге мовчання? (Короткі фрази: «Так», «Я Вас зрозумів», «Добре» — необхідні, щоб у співрозмовника не виникло почуття, що вас роз'єднали)
• Хто повинен першим закінчувати телефонну розмову? (За етикетом молода людина не повинна закінчувати розмову раніше старшого за віком чи за службовим становищем)
• Які фрази за етикетом потрібно сказати у кінці розмови? (По дякувати за розмову, завірити, що раді дзвінку, особистій зустрічі, побажати усього найкращого)
• Що треба сказати, якщо ви дуже зайняті, а розмова затягується? (Вибачитися, перенести обговорення на наступний раз)
• Які головні вимоги висуваються до змісту службової телефонної розмови? (Стислість, насиченість інформацією, логічність, дружній характер)
До того, що ми вже сказали про телефонну розмову, потрібно додати деякі правила техніки мовлення. Коли людина говорить з кимсь по телефону, єдиним засобом виразити себе є її голос. Тому необхідно, як і при публічному виступі, стежити за технікою мовлення: звільнити дихальну діафрагму, чітко артикулювати приголосні, дотримуватися середнього темпу, звичайної гучності голосу. Пауза при телефонній розмові виконує роль сигналу, адресованого іншій стороні з метою одержати підтвердження, що інформація прийнята. Уміння вести діалог з абонентом у значній мірі полягає саме в тому, аби вчасно зробити паузу і тим самим надати можливість співрозмовнику висловити своє ставлення до розглянутого питання. Паузи виникають також при небажанні розкрити свої почуття, коментувати сказане і при обмеженому словниковому запасі, що не можна не враховувати, оскільки в телефонній розмові часу на обмірковування буває мало. Варто мати на увазі, що голос того, хто говорить по телефону, сильніше, ніж при безпосередньому контакті, відбиває його настрій.
Домашнє завдання ► Скласти діалог на тему: «Розмова з другом про майбутню професію»
08.02.2022.
Тема: Складні випадки використання розділових знаків. Тире між підметом і присудком у простому реченні
1. Орфографічна робота в зошиті. Замість
рисок поставте, де треба, апостроф.
Полум/яніти,
Амудар/я, різдв/яний, між/ярусний, присв/ята, безвітр/яний, Лук/яненко,
бур/ячиння, Солов/йов, Валер/ян, сер/ йозний, повітр/я, міжгір/я, пор/ядок,
довір/я, забур/янений, вітр/як, валер/янка, б/язевий, сім/янин, роз/ятрений,
трьох/етапний, трьох/ ярусний, без/ядерний, необ/їжджений, пів/язика, арф/яр,
возз/єднання, в/йокнути, дит/ясла, довір/я, Лук/янчук, кар/єра, всер/йоз,
тр/юм, Гур/єв, підгір/я, матір/ю, Р/єпін, з матер/ями, бур/я, р/ясно, кур/йозний, забур/янений, вітр/як, Гур/ївка,
р/яд, від/ємний, без/ ідейний, з/організувати, дез/орієнтація, сан/інструктор,
Із/яслав.
Вибіркова робота
- Запишіть
тільки ті речення, у яких ставиться тире між підметом і присудком.
1. Україна дорога й близька моєму серцю. 2. Я
твій, я твій, коханий, рідний краю, в щасливий час і в лютий час біди. 3. У
пісні і в труді я частка Батьківщини. 4.У дні погоди і негоди ти весь одна
незламна рать. 5. Україна це
будови. Це полів стобарвні шати. 7. Україно! Ти моя молитва. 8. Я єсть народ,
якого правди сила ніким звойована ще не була. 9. Україна розкішний вінок із
рути та барвінку. Україна країна смутку і краси. 10. Ми це народу одвічне лоно,
ми океанна вселюдська сім’я. 11. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу
це його мова. 12. Мова втілення думки. 13. Мова мамина свята. 14. Народ без
мови це обмова, народ без мови не народ.
Пунктуаційна робота
- Запишіть
речення, вставляючи, де потрібно, тире. Свій вибір обґрунтуйте. Підкресліть
підмет і присудок.
1. Ми світу молодість, ми правота людини, єдине
серце в нас . 2. Уже народ одна суцільна рана. 3. Вона моє щастя, безсмертя моє. 4. Чужа душа то, кажуть, темний
ліс. А я скажу: не кожна, ой не кожна! Чужа душа то тихе море сліз. 5. Ти вся
любов. Ти чистота, довірливість благословенна. 6. Століття зморшка на чолі
Землі.
Самостійна робота
- Розставте
розділові знаки, поясніть пунктограми.
1. Однодумці бажані, опоненти необхідні. 2. Звеличення
чужого це приниження свого. 3. Іронія невидимі лапки на словах. 4. Вбите слово...
Труни... Відболілі свічі. Стус і Симоненко Український січень! 5. Безхарактерність
найгірший характер. 6.Гончареві романи це насамперед пошуки людської свободи.
7. Чим більше у пророка послідовників, тим більша ймовірність, що він лжепророк.
8. Патріот не той, хто вміє виголошувати пишні фрази, а той, хто своєю
кропіткою щоденною працею множить багатства рідної землі, прикрашає,
перебудовує свою Батьківщину. 9. Життя що стерняста нива: не пройдеш, ноги не
вколовши. 10. Уміти жити оце велике діло. 11. Продовжувати життя це перш за все
навчитись його не скорочувати. 12. Це твій перший обов’язок кидатися в бій зі
смертю й перемагати її так, як недавно вмів.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Перебудуйте речення так, щоб між підметом і
присудком уживалося тире. Порівняйте спосіб вираження присудків у реченнях.
1. Часом написання історичних творів Андріана
Кащенка є період відродження України. 2. Людина для письменника є носієм певної
суми індивідуально-національних рис. 3. Хмельницький, Сірко, Богун виступають у
творах А. Кащенка не лише своєрідним повтором галереї поетизованих народнопісенних
образів, а й яскравими особистостями. 4. Б. Хмельницький у творах А. Кащенка виступає
яскравим втіленням української національної вдачі. 5. Іван Богун є одним із
найромантичніших постатей у нашій літературі.
07.02.2022
Тема:
|
Пунктуація.
Пунктуаційні
норми. Основні пунктограми у простому і складному реченні, при
прямій мові, цитуванні, у зв’язному тексті. Пунктуаційна помилка. |
Для того ,щоб грамотно оформляти своє писемне мовлення , ми будемо працювати над темою сьогоднішнього уроку
Вивчення нового матеріалу.
Перша частина нашої теми - розділові знаки у простому реченні ,зокрема ми розглянемо правила вживання розділових знаків при порівняльних зворотах
Закріплення вивченого матеріалу.
Дослідження-відновлення. У поданих реченнях відновити розділові знаки.
Життя без праці неначе дерево без цвіту та фруктів.
Праця як сонце світу відкриває
безмежну велич людської краси.
І
враз тракторист надувся мов сич.
Закріплення вивченого матеріалу.
Поставте розділові знаки
1. Бур'ян загине а зерно даватиме нові врожаї .
2. Пройшли літні дощі і хліба налилися колосом.
3. Вдалині гуркотів мотор і линула
весела пісня .
4. І тепле сонечко пестило жито і лагідний вітерець повівав і завзято працював у полі молодий комбайнер .
Домашнє завдання.
виконати завдання в зошиті для підготовки до ЗНО
Чекаю скріншоти з відміченими відповідями
31.01.2022
Тема:Розвиток мовлення. Мовленнєве спілкування в різних навчальних ситуаціях офіційно-ділового характеру. Етика професійного спілкування
1.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності
В процесі роботи з теми, створіть власний конспект, записуючи основні тези
-
Зверніть увагу на мовлення викладача.
-
Чи можете ви сказати зараз, що володієте зразковим
мовленням
-
Чи вміємо ми спілкуватися? Чи ставимо собі за мету
досягти успіху в певній справі за допомогою доречно сказаного, вміло
використаного ввічливого вислову? Чи завжди усвідомлюємо силу свого слова?
-
Чи остерігаємося ми завдати необережним словом душевної
рани співрозмовникові? Спостереження
засвідчують: не всі й не завжди.
-
Уже давно стали хрестоматійними приклади невмілого,
незграбного, часто брутального спілкування між продавцями і покупцями в магазинах,
між пасажирами в транспорті, в чергах та на жаль у відносинах між батьками
вихованців та вихователями.
Фотоетюд
-
Зверніть увагу на
елементи фотоетюду. Які емоції, враження у вас викликають ці світлини?
-
Що спільного на цих
фото?
-
Що вас обурює?
-
Про що, на вашу
думку, буде йти мова на занятті? (Правила
поведінки, етикет)
-
Чи актуальна ця тема в наш час? Чому?
-
Чи потрібно вам,
майбутнім вихователям, дотримуватися певних норм і правил поведінки?
-
Як ви це будете
застосовувати в практичній діяльності?
Вивчення нового
матеріалу
Словникова робота
Український народ завжди високо цінував ввічливе
поводження з людьми.
-
Як називається ця
якість? Які слова-синоніми можна дібрати, щоб охарактеризувати людину, яка
послуговується ввічливими словами у мовленні? (ввічливий, чемний, вихований, обхідливий, шанобливий, люб’язний,
привітний, уважний, тактовний, коректний, делікатний, галантний)
-
Підставою для характеристик конкретних людей наведеними
словами є передусім їхнє мовлення, спілкувальна поведінка.
Слово
викладача (супроводжується навчальною презентацією)
Нині етикет – це просто правила поведінки
людей. Норми поведінки у спілкуванні можна назвати комунікативним етикетом.
-
Що ж таке етикет?
С. Гончаренко в «Українському педагогічному словнику»
подає таке визначення етикету: «Етикет
(з франц.etiquette) у широкому розумінні
– зведення норм поведінки, дотримання правил чемності, що склалися у
суспільстві».
У «Тлумачному словнику української мови» А. Івченка
знаходимо таке визначення етикету: «Етикет
– загальноприйняті норми поведінки і правила ввічливості в певному товаристві».
Етикет — це
не тільки специфічна комунікативна система й форма
поведінки, а й своєрідна система знаків.
Кожний акт
спілкування передбачає наявність не менше двох партнерів, які мають
комунікативний статус. Комунікативні ролі
зумовлені статево-віковими та соціальними ролями, а також залежать від комунікативної ситуації. Так, наприклад, по-різному спілкуються у школі та на стадіоні.
Спілкуванню
передує стадія орієнтації: партнери визначають свою тактику поведінки.
Основними параметрами є стать, вік і суспільне становище. Етикет,
насамперед, і забезпечує спілкування партнерів.
Більш вільні форми
поведінки існують серед родичів, друзів, сусідів.
Чіткіше дотримуються правил етикету під час свят і
ритуалів, аніж у побуті.
Отже, етикет - це кодекс правил поведінки,
що регламентують взаємини між людьми у різних ситуаціях.
-
Щоб навчитись етикету, недостатньо оволодіти сукупністю правил
поведінки. Необхідно мати уявлення про історію етикету, про специфіку поведінки різних народів світу.
Засвоєння навчального матеріалу
Прочитайте прислів'я. Сформулюйте
і запишіть за їх змістом правила мовленнєвого етикету. Доповніть цей перелік
власними правилами.
1. Не хочеш почути
поганих і дурних слів, не кажи їх сам. 2. Що маєш казати - наперед обміркуй. 3.
Краще недоговорити, ніж переговорити. 4. Умієш говорити - умій слухати. 5. Коли
сам добре не знаєш, то не говори. 6. Краще мовчати, ніж брехати. 7. Треба
знати, де що сказати. 8. Бесіди багато, а розуму мало. 9. Не кидай слів на
вітер. 10. Будь добрим слухачем - будеш добрим оповідачем. 11. Коли хочеш що
казати, то подумай, як почати.
Поміркуйте, що в описаній ситуації виходить за
межі мовленнєвого етикету й етикету взагалі.
Одного разу у Відні до композитора Берліоза підбіг
маленький жвавий чоловічок і захоплено вигукнув:
- Пане Берліозе, я пристрасний прихильник Вашого
таланту... Прошу Вашої ласки, дозвольте торкнутися руки, що написала «Ромео і
Юлію», -з цими словами він учепився за рукав композитора і блаженно завмер.
- Пане, - торкнувся за плече Берліоз, -
тримайтеся ліпше за інший рукав: я маю звичку писати правою рукою.
Складіть відповідь суцільним логічним текстом з запропонованих слів та словосполучень
дозволу що підійшов , порушив правила . Він повинен був , етикету. для того, щоб торкнутися, дочекатися, руки музиканта.
Нині
узвичаєно виокремлювати за сферою використання діловий етикет - норми поведінки
і спілкування різних соціальних груп. Основну частину етикету загалом становить
мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет.
Мовленнєвий етикет. Особливості формування комунікативної
культури.
Основою
людських взаємин є спілкування. Спілкування
- це діяльність людини, під час якої відбувається цілеспрямований процес
інформаційного обміну. Отже, під час спілкування найперше враховуються
особливості мовного етикету.
Спілкування, на думку вчених,
є однією з нагальних потреб людини, яка живе в
суспільстві. Більшість психологів називають таку потребу комунікативною і вважають, що вона проявляється через
прагнення людини до розуміння її іншими.
Функції ділового спілкування:
-
Як ви вважаєте, що означає кожна з функцій?
Інформативно - комунікативна. З нею пов'язані усі процеси, які охоплюють сутність
таких складників спілкування, як передача - прийом інформації, відповідна
реакція.
Регулятивно - комунікативна. Відбувається процес коригування поведінки, коли
людина може вплинути на мотиви, мету, програму прийняття рішень.
Афективно - комунікативна. Відбувається взаєморегуляція та взаємокорекція
поведінки, здійснюється своєрідний контроль над усією сферою діяльності
партнера.
Будь-яка інформація повинна бути відповідним образом
закодована, тобто вона можлива лише за допомогою використання знакових систем.
Найпростіший розподіл засобів комунікації: які
використовують різні знакові системи: вербальні і
невербальні засоби.
Ознайомлення з прикладами - описами певних ситуацій спілкування із зазначенням учасниками «Хто з двох учасників спілкування має привітатися першим?Або відредагуйте подану ситуацію».
-
Завідуюча ЗДО —
літня прибиральниця/вихователька (першим повинен
вітатися той, хто першим побачив свого товариша по службі, зрозуміло, якщо
обидва вони знаходяться на рівнозначних по своєму положенню посадах; якщо
відбувається зустріч керівника, тобто завідуючої і підлеглого, останній
неважливо, чоловік це чи жінка, першим вітає свого керівника).
-
Завідуюча дитячого садка, яка
зайшла у групу — вихователь, який
проводить заняття (у випадках, коли
керівник, тобто завідуюча входить у приміщення з підлеглими, він/вона
зобов'язаний (-а) привітатися з усіма першим(-ою).
-
Пробігаючи, Ви
буркнули собі під ніс привітання. Як потрібно привітатися? (пройти повз людину, привітно на неї глянути, посміхнувшись, виразити
свою доброзичливість і привітатися).
-
Двоє колег, ідуть
коридором і спілкуються між собою. На зустріч біжить хтось з вихованців,
пробігаючи він вітається з Вашою колегою. Правильно він привітався?
(ні, він має зупинитися і привітатися)
-
Уявіть відбувається перше знайомство з новим працівником. Хто має привітатися першим? (завжди подає руку той, кому представляють цих людей або відповідно першим вітається; при цьому всі, що беруть участь у вітанні, представляються по імені, по батькові і вказують посади).
Український мовленнєвий етикет – це національний кодекс словесної добропристойності, правила ввічливості,
явище прогресивне й суто національне, бо належить рідній (материнській) мові та
відображає національний характер українця, його ментальність – склад розуму,
самобутній спосіб мислення і світосприйняття. Це категорія здебільшого стала.
Однак прогрес суспільства вносить у нього, відповідно до конкретних практичних
потреб, певні корективи, спрямовані на подальше вдосконалення й розвиток.
Перегляд відео «Добрий день чи доброго дня – експрес-урок української мови»
Проблема успішної комунікації
розв’язується значною мірою за допомогою компліменту. Комплімент є невід’ємним
складником комунікації і використовується в різних мовленнєвих ситуаціях: під
час зустрічі, прощання, привітання тощо. Комплімент – «вербальний подарунок»
адресату, що складається з позитивної оцінки зовнішнього вигляду, досягнень,
успіхів адресата.
Комплімент – (фр. compliment) — це особлива форма похвали, вираз
схвалення, поваги, визнання або захоплення; люб'язності, приємні слова, утішний
відгук, відфільтровані лестощі. Об’єктом компліменту можуть бути різноманітні наявні або віртуальні ознаки,
властивості, характеристики, наприклад, краса, доброта, милосердя, порядність,
цілеспрямованість, готовність прийти на допомогу.
-
Пробуйте сказати один одному комплімент. Запишіть у зошит по 2 комплімента для кожного однокласника.
Мережевий етикет
За час
існування Інтернету сформувався цілий кодекс поведінки в мережі. Його називають
спеціальним терміном «нетикет», що утворений поєднанням слів «net» (англ. – мережа)
і етикет. Нетикет (англ. network etiquette – мережевий етикет) – це правила поведінки, спілкування
в мережі, традиції та культура інтернет-спільноти, яких дотримується більшість
користувачів.
Очевидним
порушенням етикету вважають образи і «перехід на особистості», навмисний відхід
від теми розмови – оффтопік (англ..off topic – поза темою), рекламу і саморекламу в непризначених для
цього місцях, а також наклепи, дезінформування, плагіат.
Підліткова і
молодіжна субкультури мають певні особливості онлайн- та смс-листування, що має
сленгову та стильову специфіки на кшталт скорочень, жаргонізмів, позначок
заперечення/згоди тощо. Аби зрозуміти «молодіжну мову» та тлумачити текстові
повідомлення підлітків, слід звернути увагу як підліток вітається та прощається
тощо. Підлітки вдаються до різноманітних
графічних зображень, смайлів, ставлять у текстових повідомленнях підсилювальні
знаки пунктуації та кшталт трьох крапок. Поширеною також є практика
використання скорочених сленгових слів.
Приклади:
Здр- добрий
день, привіт;
Пок – бувай,
до зустрічі;
Ты чё – що з тобою, про що ти;
Эт клас – це дуже добре;
Ок – добре,
домовилися, згода;
Плз – будь
ласка (прохання);
Сенкс –
дякую;
Етапи телефонної розмови
Узагальнення і систематизація вивченого
Виявлення ступеню
засвоєння нового навчального матеріалу
-
Отже, етикет - дуже велика і
важлива частина загальнолюдської культури, моралі, виробленої протягом багатьох
століть життя всіма народами відповідно до їхніх уявлень про добро,
справедливість, людяність, культуру, красу, благоустрій. Але крім правил культурної
поведінки існує ще й професіональний етикет. У житті завжди були і залишаються
відносини, які забезпечують найвищу ефективність у виконанні професійних
функцій. Якщо ви хочете встановити міцні ділові відносини з колегами, то
знання ділового етикету є обов’язковим.
Вихідне тестування
1. Ви йдете вулицею, назустріч Вам – майбутня колега, з якою з певних причин
Вам не хочеться вітатися. Якщо вона привітається, Ви демонстративно
відвернетеся і підете у протилежний бік?
а) так; б) ні.
2. Назустріч йде Ваша колега, яка на Вашу думку, не хоче, щоб Ви її впізнали. Ви
все ж таки привітаєтеся ?
а) так; б) ні.
3. Ви йдете з подругою. Назустріч Вам – незнайомець. Він вітається з Вашою
подругою, спиняється і розпочинає розмову. Ви пройдете повз неї, зробивши відсутній
вигляд?
а) так; б) ні.
4. Ви зайшли в переповнений тролейбус, побачили батьків Ваших вихованців. Чи
вітатиметеся?
а) так; б) ні.
5. Ви зустрічаєте гурт незнайомців, а серед них – Ваша колега. Чи можна
привітатися «Здрастуй, Ольго!»
а) так; б) ні.
6. Ви заходите у крамницю, у якій буваєте щодня. Чи потрібно вітатися?
а) так; б) ні.
7. Уявіть ситуацію: ви йшли вулицею, і раптом хтось вас покликав: «Гей, ти!».
Чи відповідає це нормам поведінки?
а) так; б) ні.
8. Першим вітається той, хто заходить до оселі, в приміщення, незалежно від віку, статі,
посади?
а) так; б) ні.
9. Якщо Вам потрібно терміново звернутися до викладача, який в цей час з кимось розмовляє. Ви вибачитеся і звернетеся до нього?
а) так; б) ні.
10. Форма привітання залежить від особи, Вашої
культури?
а) так; б) ні.
11. Ви зайшли до кафе. Там зібралося товариство ваших знайомих і друзів. Ви
голосно привітаєтеся до всіх?
а) так; б) ні.
12. Вас запросили в гості, де є люди різного віку і статі:
дідусь, мати Вашого друга, його старша і молодша сестри, брат і незнайомі вам
досі родичі. Ви привітаєтеся, представитеся і намагатиметеся підтримати
розмову?
а) так; б) ні.
Домашнє завдання. Накресліть таблицю і заповніть її формулами мовленнєвого етикету.
01.02.2022
Тема: Дискурс як комунікативний процес і як текст. Професійний дискурс.
Опрацювання нового матеріалу
03.02.2022
Тема:Стилістичні засоби синтаксису. Синтаксичний паралелізм, риторичне запитання, звертання, повторювані сполучники
Завдання на повторення вивченого матеріалу про пряму мову.
Переписати, розставляючи розділові знаки.Переробити речення на речення з непрямою мовою
А наші серця Україні! козацтво життям поклялось. Лунає той клич і донині в блакиті над морем колось (ГІ. Біба). Даруй нам Земле за слова З тобою лиш душа жива (М. Сингаївський). Арістотель-мудрець Олександра навчав і такий у альбом йому вірш написав Більш ніж меч і огонь і стріла і коса небезпечне оружжя жіноча краса. Ані мудрість наука ні старші літа не дають проти неї міцного щита» (І. Франко).
Пояснення вчителя.
Вживання різних синтаксичних конструкцій надає висловлюванням виразного стилістичного забарвлення. Стилістичний синтаксис ґрунтується на доречному виборі та вправному вживанні синонімічних словосполучень і речень.
Синтаксичні синоніми —це паралельні конструкції (словосполучення і речення), що мають однакове лексичне і граматичне значення, але відрізняються смисловими відтінками. Напр.: пшеничний лан — лан пшениці; серце українця — українське серце; роздуми про гідність — роздуми щодо гідності; він був учителем — він був за вчителя, він учителював; йди додому — йшов би ти додому.
Пряма мова, будучи ознакою книжного мовлення, широко вживається у художньому стилі. Вона є засобом індивідуалізації мови літературних персонажів, а також надає текстові емоційно-експресивного забарвлення. Ще виразніше індивідуалізує героїв та надає текстові експресивності їхнє мовлення, передане у формі діалогу.
Риторичне питання, вигук і звертання; повторювані сполучники та безсполучниковість . Найважливіша функція мови - це спілкування. Виконувати цю його найголовнішу роль дозволяє синтаксис, саме в області синтаксису виникає момент повідомлення, комунікації. Синтаксис - розділ науки про мову, у якому вивчається будова й значення словосполучень і речень
Основні одиниці синтаксису - словосполучення й речення. Речення виконує комунікативну функцію, тобто служить для повідомлення, питання або спонукання, іншими словами, для спілкування. На відміну від речення словосполучення служить для конкретизації назв предметів, дій, ознак. Наприклад: біла береза, молода береза, зелена береза й т.д. Група тісно зв'язаних за змістом і граматично речень утворить складне синтаксичне ціле. Таким чином, у синтаксисі вивчаються словосполучення, речення (просте й складні) і складне синтаксичне ціле.
Синтаксис має величезні виразні можливості. Відомі наступні образотворчі засоби, використовувані всинтаксисе.
1. Синтаксичний паралелізм - це однакова побудова декількох речень, коли в одній послідовності розташовані члени речення, однаково виражені
2. Риторичне питання - це речення питальне по будові, але передавальне, подібно оповідальному, повідомлення очем-либо.
3. Звертання - яскравий виразний засіб художнього мовлення. Звертанням називається слово або сполучення слів, що називає адресата. Найчастіше в ролі звертання виступають власні імена, рідше - клички тварин або назви неживих предметів. Звертання не є членом речення, зберігаючи свою відособленість. Воно супроводжується властивої йому кличною інтонацією. Якщо в розмовному мовленні основна функція звертань - найменування адресата мовлення, то в поетичної звертання виконують, крім цього, стилістичні функції: вони часто є носіями експресивно-оцінних значень
4. Безсполучниковість полягає в навмисному пропуску сполучних сполучників між членами речення або між простими реченнями в складі складного. Відсутність сполучників надає висловленню динамічність, стрімкість, дозволяє однією фразою передати насиченість картини. У художніх творах автори нерідко використовують богатосполучниковість, що полягає в навмисному використанні того самого сполучника, щоб виділити (логічно та інтонаційно) члени речення, що з'єднуються ними, і підсилити виразність мовлення. Повторювані сполучники, по-перше, підкреслюють незакінченість ряду, а по-друге - виражають значення посилення
5. Інверсія - розташування слів в іншому порядку, чим це встановлено граматичними правилами. При інверсії слова розташовуються в іншому порядку, чим це встановлено граматичними правилами. Це сильний виразний засіб. Воно часто вживається в емоційному, схвильованому мовленні
Виконання вправ на закріплення вивченого.
Прочитати.
Якими засобами досягнуто емоційно-експресивного забарвлення? Прочитати речення з прямою мовою, замінюючи її на непряму мову. Програють чи виграють речення від такої заміни?
Одні сміються, співчувають інші... Я — донкіхот, я свій шукаю брід. Сурму до губ притискую міцніше, буджу зорю і кличу у похід: «Вставайте, люди, підіймім з руїни усе, що зла недоля відняла, щоб, справді незалежна, Україна по-справжньому щасливою була!» (П. Малєєв).
... Сили були нерівні. Вороги були сильніші і, головне, численніші. Вони вже добре знали, що таке Україна і що таке український козак. Та честь слід було врятувати, і кожний повторював: «Ми її врятуємо. Сила може подолати справедливість, але навіки знищити її — ніколи!»
Може, й скаже хтось: «Чи потрібна була ця кривава боротьба?» Так ганьба їм, цим легкодухим! Бо не можна в годину небезпеки залишити напризволяще свою матір! Боротися, захищати її до останньої краплини крові — тільки це!
Боягуз, може, й погодився б на продаж. «Так було б краще,— промимрив би він,— і ганьба б коштувала менше». Та хай мовчать вони, ці мерзенні нікчеми, хай проваляться під землю... їм тільки й залишається, що плазувати по-гадючому... (За Марком Вовчком )
✵ Прочитати поезію.
Довести, що емоційно-експресивного забарвлення текст поезії набуває саме завдяки використанню діалогу.
Скінчився вік робочого тягла.
Уже немає репаних чухонців.
Цим простим хлопцям розум пройняла Енергія розплавленого сонця.
— Спадковість?
— Совість.
— Мрія?
— Інститут.
— Любов?
— Життя.
— Зненависть?
— Трутні.
— Минуле?
— Труд.
— Позаминуле?
— Труд.
З таким минулим можна і в майбутнє! (Л. Костенко )
Прочитати речення.
З’ясувати стилістичну належність кожного. Пояснити стилістичну роль вжитих у реченнях звертань.
Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче! За тобою, Морозенком, Україна плаче (Нар. творч.). Станіслав, шляхтич з роду Мрозовицьких! О, як багато ти в житті не встигнеш! Ти, коментатор авторів античних, невдовзі вже під Збаражем загинеш. Чоло шляхетне. Крові борозенка. А на героя ж і не вчивсь неначе... «За тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче!» (О. Пахльовська). Ой Канадо, Канадочко, яка ж ти зрадлива, не одного чоловіка з дітьми розлучила (Нар. творч.). Висотала сили чужина проклята. Візьміть мене, лелеченьки, на свої крилята! (Д. Павличко).
На закріплення знань прошу пройти тест за посиланням
https://vs-9.com/tests/show_test.php?id=105
Домашнє завдання.
Виписати з текстів різних стилів (художнього, публіцистичного, наукового) 5—6 речень із прямою мовою. Пояснити стилістичну роль прямої мови та цитати як її різновиду.
04.02.2022.
Тема: Контрольне есе
Викладіть Ваш погляд на цю проблему. Завдання потребує розгорнутої відповіді в довільній формі. Основні твердження, факти, події викладайте в зручній для Вас структурно-логічній послідовності. Використовуйте найважливішу для розкриття теми інформацію, факти із власного життя, історії, художньої літератури, преси, розповідей інших людей, які найкраще арґументуватимуть Ваші міркування. Сформулюйте висновки.
Нижче подано шаблон для написання твору за вимогами ЗНО
Тема розрахована на 2 урока.
Синтасис і стилістика тексту. Складне синтаксичне ціле як одиниця тексту.Сурядні і підрядні сполучники як засіб звязку в тексті
Переглянути відео.
За даним відео створюємо конспект, записуємо в зошит. Також виконуємо завдання.
Текст - це...
Встановити відповідність ...
Робота за варіантами. Завдання також у цьому відео. Доведіть, що запропоновані уривки з паралельним та послідовним зв'язком
І в. Клінчик А., Рибарук С., Півень Ів.
ІІ в. Андрєєва Єв., Гончаров Ол, Нестеренко Ол, Ткач Ал.
Практичні завдання.
Дослідження - стилістичні реконструювання.
Перебудувати прості речення на
різні види складних (складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові). Визначити
смислові відношення між частинами складних речень.
1.
Навесні в українських степах по селах починали
лаштуватися в далеку дорогу чумаки.
2.
В останні дні перед виходом валок із сіл
викочувались величезні вози у неблизьку подорож.
3.
Наприкінці сезону чумаки поверталися додому вкрай
стомлені й виснажені дорогами, (за М. Слабошпицьким).
Довести, що побудовані конструкції є синтаксичними синонімами.
Зразок.
|
Просте
речення |
Складносурядне речення |
Складнопідрядне речення |
Безсполучникове складне речення |
|
Навесні в
українських степах по селах починали лаштуватися
в далеку дорогу чумаки. |
В
українські степи приходила весна, і по селах починали лаштуватися в далеку
дорогу чумаки. |
Коли в
українські степи приходила весна, починали лаштуватися в далеку дорогу
чумаки. |
В
українські степи приходила весна - по селах починали лаштуватися в далеку
дорогу чумаки. |
|
Дослідження
пошук. |
Прочитати уважно речення. Визначити, які стилістичні
фігури в них використано. Виписати номери
речень у відповідно колонку таблиці.
1.
Отака була сім'я у царя, у Плаксія. Цілі дні
сиділи, голосили, та сопіли, та стогнали, та ревли,
сльози відрами лили. (В. Симоненко)
2.
Слово може врятувати людину, слово може і
вбити.(Нар. творчість)
3.
Немає необхідності ненавидіти кожну чужу сім'ю,
тому що любиш свою. Немає необхідності ненавидіти,
тому що ти патріот. (Д. Лих).
4.
І стеляться обрії милі, і вечір в ясній долині, і
карії очі, і рученьки білії ночами насняться мені.
(А. Малишко).
5.
Що ж ти таке тут, пилино світова, царю земний -
чоловіче? Коли твій розум не збагне того світового
простору, твої очі не проглянуть його пустоти,
твоя думка не досягне його краю, скажи ж мені, що ти таке з своїми
високими думками, з своїм гордовитим розумом? Куди ти пнешся з ними, куди
лізеш?.. (П. Мирний).
6.
Дай тобі, Боже, усього... усього за те...( Б.
Грінченко).
7.
Вона прийшла непрохана й неждана, і я її
зустрінути не зумів.
(В. Симоненко).
8.
Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що
проклену святого Бога за неї
душу погублю. (Т. Шевченко).
9.
Осінній день, осінній день, осінній! О синій день,
о синій день, о СИНІЙ!
Осанна осені, о сум! Осанна. (Л.
Костенко).
10.Найменший
шелест або стук - і моє серце падає і завмирає.
(М. Коцюбинський).
Довести, що ці фігури впливають на стилістичне
забарвлення змісту
висловлювання. Показати, як саме.
|
1 .Риторичне запитання |
2. Анафора |
3. Паралелізм. |
4.Повтор підсилювальний. |
5.Полісинде тон (багато сполучниковість) |
|
6. Градація |
7. Антитеза |
8. Обрив. (Замовчування) |
9. Плеоназм. |
ІО.Еліпсие. (пропуск слова) |
Подаю визначення та приклади.
Антитеза (грец. άντίθεσιζ — протиставлення) — це стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Наприклад: „Думав, доля зустрінеться — спіткалося горе” (Т. Шевченко).
Градація (лат. gradatio — поступове підвищення, посилення) — стилістична фігура, котра полягає у поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення (клімакс) чи пониження (антиклімакс) їхньої емоційно-смислової значимості. Г. розрізняється за просторово-часовими (переважно у прозі), інтонаційно-емоційними (поезія) та психологічними (драма) ознаками. Виразність Г. посилюється поєднанням її з анафорою (Юлій Цезар: “Прийшов, побачив, переміг“). Класичним прикладом Г. як прийому строфічної композиції можна вважати вірш В.Мисика “Сучасність“:
Так, мабуть, і в часи Бояна
Квітчалася пора весняна,
І накрапали молоді дощі,
І хмари насувалися з Таращі,
І яструби за обрій углибали,
І дзвінко озивалися цимбали,
І в пралісах озера голубі
Вглядалися в небесну дивну ясність.
Все — як тоді. А де ж вона, сучасність?
Вона в найголовнішому; в тобі.
Полісиндетон (багатосполучниковість) – нагромадження сполучників або інших службових частин мови для логічного й емоційного виділення кожної складової частини висловлювання.
Плеоназм(надмірність)- дублювання близькозначних (тотожних) лексичних одиниць, як засіб стилізації під фольклорні зразки.
Ось ранок, ясний та погожий ранок короткої ночі. Зірки кудись Зникли-пірнули у синю безодню блакитного неба; край його Горить-палає рожевим вогнем…
Обрив (замовчування)- стилістична фігура, що являє собою обірване речення (недомовлене висловлювання). Автор не закінчує думки, залишаючи читачеві можливість здогадатися, домислити, про що йдеться, або передає напружений психологічний стан мовця.
Про тишу мріялось… І ось вона
Опівночі мене вгорнути хоче;
В її тумані вірш мій шелескоче,
Як миша у мішечку борошна.
Еліпсис (грец. ελλειψιζ — пропуск, нестача) — це стилістична фігура, побудована шляхом пропуску слова або кількох слів. Наприклад:
Зостались ви, пісні старії, Щоб старину згадати нам, Старим — літа їх молодії.(О. Корсун)
В останньому рядку тут опущено слово «згадати».
Дослідження - творче конструювання.
Пояснити значення
фразеологізмів. Кожен із них увести до самостійно складених
речень. Замінити, де можна, фразеологізми на синонімічні слова чи словосполучення.
Як сніг на голову; ловити
гав; підкласти свиню; як кіт наплакав; бабине літо.
Домашнє завдання.
За зошитом підготовки до ЗНО виконати завдання на сторінках с. 53, 54, 55, 56, 57, 58, 69, 70, 71, 72, 73. Скріншотим і надсилаємо в групу.
Вітаю! Шановні учні, ми на шляху до завершення навчального року. Попрацюймо сумлінно! Бо дистанційне навчання - це не привід філонити!
Чомусь ця тема завжди викликає певні труднощі. Насправді вона цікава і нескладна. Просто потрібно бути уважним! Вперед за знаннями!
ТЕМА: ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ: ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНІ ФУНКЦІЇ. ФОРМУВАННЯ ЧИСЛІВНИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ. ЧИСЛО І ЧИСЛІВНИК. РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ (КІЛЬКІСНІ, ДРОБОВІ, ЗБІРНІ, НЕОЗНАЧЕНО-КІЛЬКІСНІ), ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА
Пригадайте, яка частина мови називається числівником.
· Які морфологічні ознаки має числівник?
· Які розряди числівників за значенням ви знаєте?
· Яку синтаксичну функцію виконують числівники в реченнях?
· У чому полягає різниця між категорією числа і числівником?
2. Прочитайте скоромовки. Укажіть числівники.
* * *
Хитру сороку спіймати морока;
А на сорок сорок — сорок морок.
Сім братів — малярів
в королівстві кольорів.
Кожен маляр королює —
в кольорівсті малярує.
* * *
Бубоніла баба бабі:
— Ой, не дмухай на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять
Сто малих кульбабенят.
3. На основі семантичних і граматичних ознак визначте, до якої частини мови належить кожне з наведених слів.
Одиниця, один, двійка, два, двоє, двійник, двічі, удвох, другий, двійнята, шість, шестеро, п’ятірка, п’ятірня, п’ятий, десяток, сотня, сто, сотник, мільйон.
4. Прочитайте прислів'я. Поясніть їх значення. Пригадайте інші прислів'я та приказки з числівниками.
1. Говорить так, як три дні хліба не їв. 2. Працює до сьомого поту. 3. Семеро одного не ждуть. 4. Робить п’яте через десяте. 5. Знаю, як свої п’ять пальців. 6. В три дуги зігнути.
Перегляньте відео
Вибірковий диктант. Запишіть числівники в чотири колонки за розрядами.
Одна ціла і п’ять десятих, кільканадцять, мало, декілька, обидва, тридцять, сім цілих три десяті, тисяча, багато, двісті тринадцять, сто дев’яносто сім, троє, сімнадцятеро, тридцять один, шістсот дванадцять, чимало, п’ять цілих і дві сотих, півтора, чотири восьмі.
Прочитайте речення, знайдіть числівники й визначте їх розряд за значенням. Укажіть синтаксичну функцію числівників.
1. Два ведмеді в однім барлозі не живуть. 2. Двоє рідних дітей межа переділила. 3. Нарозказував міх, торбу і три оберемки. 4. І один у полі воїн. 5. Семеро одного не ждуть (З народної творчості). 6. Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й буряне море (Остап Вишня). 7. На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно (М. Коцюбинський). 8. Підпустивши звіра метрів на п’ятдесят, Кіндрат Калістратович вистрілив (Остап Вишня).
5. Доповніть прислів'я числівниками. Поясніть значення фразеологізмів. З кількома складіть речення.
1. ... разів відмір, а ... відріж. 2. ... п’ятниць на тиждень. 3. ... вода на киселі. 4. Бути на ... небі. 5. ... голова — добре, а ... краще. 6. ... як палець (Народна творчість).
Домашнє завдання: Запишіть числівники словами. Визначте їх розряд за значенням.
1. «Найгіршою» матір’ю серед звірів української фауни вважається козуля. У 80 випадках зі 100 за найменшої небезпеки вона кидає козеня, а в 60 випадках зі 100 вона не повертається до нього навіть після того, як небезпека минула. 2. Найменша змія нашої фауни — степова гадюка. Довжина її тулуба — до 55 см. 3. Найменша кількість помахів при польоті у метеликів: махаона — 5, білана бруквяного — 6 на секунду. Найбільша у джмеля — до 233, медоносної бджоли — 260, комара — до 594, а в деяких представників дергуна пірчастовусого — навіть до 1000 помахів за секунду. 4. Найбільшим морем, що омиває Україну, є Чорне море, яке має площу близько 420 тис. км2. Особливістю моря є зараженість його вод сірководнем, починаючи з глибини 150-200 м. (З кн. «Україна в цікавих фактах
ТЕМА:СВОЄРІДНІСТЬ ЗАЙМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ. ПОРІВНЯННЯ ЗАЙМЕННИКІВ З ІНШИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ. РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА. ГРУПИ ЗАЙМЕННИКІВ
Розкрийте дужки, вживаючи займенники в потрібній формі. З якими частинами мови співвідносяться ці займенники? Визначте синтаксичну роль займенників.
1. Але, може, (ви) б знайшли для (я) хоч (який-небудь) роботу (І. Франко). 2. (Я) тягнуся догори і сам собі не вірю: знову над (наш) хатою пролітають лебеді! (М. Стельмах). 3. Чіпка не може вжитися з панством, до (який) ще з дитинства затаїв ненависть (3 посібника). 4. Шукайте цензора в (себе) (Ліна Костенко). 5. Я (ти) не сльозою — ждатиму (В. Стус).
ДУЖЕ ВАЖЛИВО ГАРНО ВИВЧИТИ РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ, І ЯКИЙ ЗАЙМЕННИК КОНКРЕТНО ЯКОГО РОЗРЯДУ!!!
Прочитайте прислів'я та приказки. Уставте потрібні займенники і визначте їх розряд. Поясніть значення прислів'їв та приказок. ЗАПИШІТЬ.
1. ... йому про цибулю, а він мені про часник. 2. ... мовчить, той трьох навчить. 3. ... вовка не годуй, а ... усе в ліс дивиться. 4. ... в серці вариться, то на лиці не втаїться. 5. ... не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк побаче. 6. ... самі, такі й сини. 7. Своя стріха — ... втіха (З кн. «Нема приповідки без правди»).
Домашнє завдання: Виправте неправильно побудовані речення.
1. У неділю Лариса зустрічатиме свою маму. Вона буде у червоній сукні. 2. Ми підійшли до клумби школи, навколо якої росли дерева. 3. Раптом заєць наскочив на вовка. Він злякався і почав тікати. 4. Панночку доглядала Устя. Вона її била й штовхала. 4. Він просидів цілий вечір, обдумуючи свою автобіографію. 5. У мойого брата канікули вже розпочалися. 6. Викладачка запропонувала студенту вичитати свою доповідь. 7. Я впевнений, що доля випускників у своїх руках. 8. Андрієвська М. М. входить до складу комісії з питань екології. Про її роботу неодноразово писали в районній газеті. 9. Коли мама побачила, як я прибрала в кімнаті, вона схопилась за свою голову. 10. Письменники у своїх творах часто порушують загальнолюдські проблеми. 11. У кожної людини є своя заповітна мрія. 12. За допомогою цього словника ви зможете перекласти кожний текст 13. Керівник виконує функції і несе обов’язки, що передбачені законодавством і другими актами, що поширюються на Підприємство. 14. Цей миючий засіб зберігається при всякій температурі. 15. Донецький маргариновий завод придбає всяку олію в любій кількості за договірними цінами. 16. Я тоді працював на другому підприємстві. 17. Ринковий збір — це плата за торгові місця, котрий справляється з юридичних осіб і громадян, що реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та другі товари. 18. Товариші! Ми підвели підсумки роботи у тваринництві. Це сама головна, сама відповідальна і почесна робота. 19. Дорогу в селі Орлик відремонтовано. Директора Орлицького РТП В. В. Ступаря, який винний у цьому, попереджено. 20. Відомо, що розтягування строків сівби — це значні втрати майбутнього врожаю. Та, на жаль, цього дотримуються не скрізь.
Тема:
ПРАВОПИС ЗАЙМЕННИКІВ. НАПИСАННЯ ЗАПЕРЕЧНИХ, НЕОЗНАЧЕНИХ ЗАЙМЕННИКІВ. ЯВИЩЕ ПРОНОМІНАЛІЗАЦІЇ. ПЕРЕПЕРЕБІГ ЗАЙМЕННИКІВ В ІНШІ ЧАСТИНИ МОВИ
1. Знімаючи риску, запишіть подані займенники у три колонки: ті, що пишуться разом; ті, що пишуться через дефіс; ті, що пишуться окремо. Поясніть правопис.
Де/який, ні/про/що, хто/сь, ні/до/кого, аби/в/кого, аби/хто, хто/небудь, казна/на/чому, казна/що, будь/що, що/небудь, де/що, скільки/небудь, будь/чий, аби/в/кого, котрий/сь.
Коментар учителя
У контексті деякі іменники, числівники можуть втрачати своє реальне лексичне значення і набувати узагальнено-вказівного значення, тобто своєю функцією наближатися до займенників. Явище переходу різних частин мови в займенники називається прономіналізацією.
Повністю переходять у займенники деякі повнозначні частини мови, а саме:
1. Числівники:
а) числівник один може вживатися у значенні неозначеного займенника якийсь: Їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі (Марко Вовчок).
Один може виступати в ролі означального займенника: Далека нам путь, але ми не одні (В. Сосюра) (дорівнює значенню «не самі»). Один у сполученні із заперечно-підсилюючою часткою ні в заперечних реченнях у результаті прономіналізації дорівнює значенню «ніхто», «жоден»: Ні один у поході не відстав (тобто «ніхто не відстав», «жоден не відстав»);
б) в український мові числівник другий може вживатись із значенням означального займенника інший: На другу осінь учитель перейшов у друге село (А. Тесленко).
2. Прикметники:
а) прикметник цілий — у значенні означального займенника весь;
б) перший-ліпший — у значенні означального займенника всякий: На це питання може дати перший-ліпший учень з присутніх;
в) різний — у значенні всякий; певні — у значенні неозначеного займенника деякі.
3. Іменники:
а) іменники чоловік, хлопець, парубок, жінка, дівчина, людина, річ, справа можуть набувати вказівного значення;
б) іменник брат у сполученні з займенниками наш, ваш; сполучення наш брат вживається у значенні особових займенників першої особи однини і множини — дорівнює значенню я, ми, мені, нас; сполучення ваш брат вживається у значенні особових займенників другої особи однини і множини: Ми її (пісеньку)
знаємо, наслухались від вашого брата (О. Корнійчук);
в) сполучення на брата, на голову, на чоловіка, на душу, з чоловіка, з брата, з душі дорівнюють значенню «на кожного», «з кожного»: по десять карбованців на брата; по два карбованці з душі; по сотні на душу. Такі словосполучення вживаються в розмовній мові (З посібника).
4. Прочитайте речення. Поясніть перехід різних частин у займенники.
1. Мов одірвалось од гіллі, одно-однісіньке під тином сидить собі в старій ряднині (Т. Шевченко). 2. Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). 3. Був у неї Андрій — цілий вік гризлася з ним, а тепер нема вже й Андрія (М. Коцюбинський). 4. На стежці не видно було ні живої душі (І. Нечуй-Левицький). 5. Коваль був чоловік розумний (А. Головко). 6. Окремі комедійні місця, розкидані по моїх картинах, завжди режисерував з великою насолодою (О. Довженко). 7. Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядками думи шикував (Леся Українка). 8. Одні орали, другі натягали дріт на межі городу, треті впорядковували сад (О. Бойченко). 9. Вчися, Михайлику, та так учися, щоб усі знали, які то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло (М. Стельмах).
Домашнє завдання: Розгляньте схему морфологічного аналізу займенника. Випишіть із тексту займенники і зробіть їх морфологічний аналіз. Беремо 5 займенників з тексту, що вище розміщенний.
Морфологічний аналіз займенника
1. Початкова форма. для займенників Н.в. однини
2. На яке питання відповідає.
3. Група за узагальненням. За значенням і граматичними ознаками займенники неоднотипні, вони поділяються на три групи: * узагальнено-предметні: я, ти, ми, хто, він, себе, хто-небудь, щось тощо; * узагальнено-якісні: мій, твій, свій, цей, такий, всякий, кожний, ніякий тощо; * узагальнено-кількісні: скільки, ніскільки, стільки, скільки-небудь.
4. Розряд за значенням.
5. Відмінок.
6. Число.
7. Рід.
8. Синтаксична роль у реченні.
Наприклад, одразу виписуємо речення з займенником
Був у неї Андрій — цілий вік гризлася з ним, а тепер нема вже й Андрія
Неї - вона, був (у кого?) у неї , узагальнено - предметна група, особовий, Р.В., однина, ж.р., в реченні виступає додатком.
Утворіть від поданих прикметників просту і складену форми вищого та найвищого ступенів порівняння. Визначте фонетичні зміни в основі прикметника, поясніть правопис. Складіть з утвореними словосполученнями діалог.
□ Дзвінкий голос, тяжке випробування, вузька стежка.
□ Короткий відпочинок, красива дівчина, поганий настрій.
□ Близька дорога, солодкий напій, широке вікно.
□ Дорога людина, емоційна оцінка, високий юнак.
3. Запишіть прикметники вищого ступеня порівняння, вставивши пропущені літери.
Ви..ий, ду..ий, лег..ий, бли..ий, мудр..ий, солод..ий, холод..ий, м’як..ий, тепл..ий, влучн..ий, могутн..ий, весел..ий.
4. Лінгвістичний експеримент. Спробуйте утворити від поданих іменників ступені порівняння. Чи всі якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння?
Босий, рівний, каштановий, вороний, вишневий, препоганий, величезний, чистесенький, холоднючий.
Коментар учителя. Окремі якісні прикметники не мають ступенів порівняння, оскільки вони самі вказують уже на якусь міру якості: препоганий (дуже поганий), страшнючий (надзвичайно страшний), здоровенний (дуже великий), тонесенький (дуже тонкий).
Не утворюються ступені порівняння і від назв кольорів, що перейшли з розряду відносних: кремовий, шоколадний, вишневий, бузковий тощо; від назви масті коней: вороний, буланий; від складних ознак: блідо-рожевий; від термінів: старша медсестра, молодший науковий співробітник.
Проаналізуйте правильність уживання прикметників. Відредагуйте речення.
1. В економічно стабільних країнах кошти страхових компаній є найбільш важливішим джерелом внутрішніх інвестицій. 2. Це був самий цікавий матч сезону. 3. Це порушення було більш серйознішим, чим попереднє. 4. На Заході це найбільш могутня індустрія. 5. Магазин пропонує офісні меблі самих вишуканих форм. 6. Кімната після ремонту стала більш затишнішою. 7. Кузьменко сьогодні зловив найбільш величезну рибу (З посібника).
7. Дослідження-спостереження. Перекладіть речення українською мовою. Зробіть висновок щодо вживання повних і неповних форм у російській та українській мовах.
1. Извозчик Иона Потапов был бел, как привидение (А. Чехов). 2. Он совсем не так смирен и добр (С. Аксаков). 3. Взрослые домашние были рады друг другу (Л. Толстой). 4. Единственная деревенская улица будто нарочно взбегала от оврага на косогор, к церкви, и там, дальше, последними своими избами уходила в молодой ельник, совсем молодой (С. Барудзин). 5. Несмотря на позднюю осень, погода стояла тихая (К. Станюкович).
8. Пригадайте, які прикметники називаються повними, а які — короткими. Що таке стягнена та нестягнена форма повних прикметників?
У сучасній українській мові розрізняють повні прикметники (винний, певний, ясний, потрібний), що відмінюються, і короткі прикметники (винен, певен, ясен, потрібен) — невідмінювані.
У сучасній українській мові в усіх її стилях і жанрах вживаються повні прикметники, що в усіх відмінках мають закінчення. Наприклад: Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива (Т. Шевченко).
Прикметники типу добра, літня, добре, літнє, добрі, літні — це так звані стягнені, або скорочені, форми повних прикметників; а типу добрая, літняя, добреє, літнєє, добрії, літнії — нестягнені форми повних прикметників.
Для сучасної літературної мови звичайними є повні прикметники із стягненими закінченнями.
Нестягнені форми частіше трапляються в поетичній мові, де вживання їх здебільшого викликається вимовами стилю.
Короткі прикметники — це прикметники без закінчення. Вживаються вони лише в формі називного відмінка однини чоловічого роду паралельно з формами повних прикметників, наприклад: винен, повинен, варт, годен, повен, певен, готов, ладен та деякі інші. Всі вони вживаються і в повній формі: винний, вартий, гідний, повний і т. п. Трапляються короткі форми прикметників переважно в розмовній мові, віршах і народних поезіях (За Б. Куликом).
9. Відшукайте в тексті повні (стягнені і нестягнені) та короткі форми прикметників. Визначте їх синтаксичну функцію та стилістичну роль.
1. Виплива на сині ріки ясен вечір іздаля — і до ніг йому гвоздики клонить пристрасна земля (М. Рильський). 2. Яка ти розкішна, земле! (М. Коцюбинський). 3. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Народна творчість). 4. І широкую долину, і високую могилу, і вечірнюю годину, і що снилось, говорилось — не забуду я (Т. Шевченко). 5. Пливе човен, води повен (Народна творчість). 6. Се те тихе, нездобуте щастя вбогеє мое (І. Франко). 7. Над нами, товаришу, небо прозоре, відкрите, як синє шатро. Для нас розквітають сади неозорі (Г. Плотін). 8. Сріблясті потоки із місяця ллються, Сріблястії звуки з-під лютні несуться (А. Кримський). 9. Любо в саду соловейко виспівує, слухаю ніжне лящання; чистую, щирую річ українськую чую я в тім щебетанні (А. Кримський).
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Уявіть, що в Україні зустрілися відомі письменники ХІХ століття. Як ви гадаєте, про що вони могли б поговорити? Складіть між ними діалог, вживаючи якісні прикметники.
ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ: ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНІ ФУНКЦІЇ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ (ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ), ЇХ ОСОБЛИВОСТІ Й ФУНКЦІОНУВАННЯ В МОВЛЕННІ. ПЕРЕБІГ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЯКІСНІ, ПРИСВІЙНИХ У ЯКІСНІ Й ВІДНОСНІ
Складіть лінгвістичну довідку, давши відповіді на запитання.
· Пригадайте, яка частина мови називається прикметником. Наведіть приклади.
· Які морфологічні ознаки має прикметник?
· На які групи за значенням поділяються прикметники?
· Які прикметники називаються якісними?
· Які прикметники називаються відносними?
· Які прикметники називаються присвійними?
· Які синтаксичні функції виконує прикметник?
Довідка. Прикметником називається частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Наприклад: сміливий, щаслива, зелене, веселі, сестрин, батькова, братове і т. ін.
Прикметник змінюється за родами, числами й відмінками, і ці його форми залежать від іменника, з яким прикметник узгоджується: стрункий юнак — стрункого юнака, струнка тополя — стрункої тополі, стрункі дівчата — струнких дівчат. Названі властивості прикметника є його морфологічними ознаками.
У реченні прикметник виступає переважно в ролі узгодженого означення. Наприклад: Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою, понад віттям дерев та й послався над ними прозорою хмарою (Г. Тютюнник).
Рідше прикметник виконує функцію іменної частини складеного присудка. Наприклад: Яка важка у вічності хода! (Ліна Костенко).
Субстантивований прикметник (який перейшов у іменник) виконує ті самі синтаксичні функції, що й іменник.
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотвірними особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.
Якісні прикметники позначають безпосередні, закладені в самій суті предметів ознаки, що зазвичай здатні виявлятися більшою або меншою мірою: кмітливий (юнак) — кмітливіший, найкмітливіший.
Відносні прикметники виражають незмінні, сталі щодо міри вияву ознаки предметів за їх відношенням до інших предметів, дій, обставин: бурштинове (намисто), осінній (день).
Присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? Наприклад: мамина (казка), батьків (сміх)
ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК
1. Доберіть до поданих іменників прикметники, що називали б ознаку кольору, розміру, віку, смаку, запаху, матеріалу, зовнішності та внутрішнього світу.
Сонце, день, поле, стіл, чашка, хліб, вода, ліки, вишня, шлях.
2. У поданих реченнях знайдіть прикметники, визначте їх рід, число, відмінок та синтаксичну функцію. Поясніть, чим відрізняються ці граматичні категорії в іменників та прикметників. Укажіть, де прикметник лише увиразнює іменник, а де виконує синтаксичну функцію головного члена речення.
1. Лелеки знають, яка доля вготована їм над білими горами, знають також і те, що десь далеко-далеко ждуть їх велетенські річки з солодкою водою, ждуть безмежні плавні, озера й непрохіддя боліт, усі вони — від могутніх лелек-ватажків до молоденьких лелечок-перволітків — народилися у тих далеких зелених краях і мають вертатися щоразу туди, вертатися знов і знов, завжди і вічно, бо їхнє лелече перелітне життя є не що інше, як безупинне вертання і повертання до своїх народжень, до того, що назавжди лишається найріднішим (П. Загребельний). 2. І все ждало. Тиша стояла якась неспокійна. Світле безмежжя здавалось крихким (О. Гончар). 3. Поодинокі хмари, що погубилися на синім небозводі, були темної барви (О. Кобилянська). 4. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (І. Нечуй-Левицький).
3. Випишіть у три колонки якісні, відносні та присвійні прикметники.
Широкий степ, сьогоднішня газета, тутешні жителі, батькова порада, свіжий вітер, чорняве дівча, солов’їний голос, дешева книга, цікава розповідь, дністрові води, сильний чоловік, материна сльоза, карі очі, безкрая рівнина, червона тканина, гіркий перець, морські хвилі, Сергіїв твір, вовча лапа, Лесина поезія, височезна сосна, сумна пісня, далека дорога, дощові краплі.
Коментар учителя. Уживаючись у переносному значенні, відносні прикметники можуть переходити до розряду якісних. Наприклад: золотий ланцюжок — відносний; золота душа — якісний; срібний перстень — відносний; срібний голос — якісний. (З посібника).
Присвійні прикметники можуть втрачати свою конкретну предметну ознаку і набувати загальної родової віднесеності чи властивості, тоді вони переходять до розряду присвійно-відносних або присвійно-якісних прикметників.
Наприклад: ведмежа голова — присвійний (голова ведмедя); ведмежа шуба — відносний (шуба з хутра ведмедя); ведмежа послуга — якісний (погана).
Не виражають значення присвійності ті прикметники, що входять до складу фразеологічних зворотів і термінологічних назв, наприклад: дамоклів меч, гордіїв вузол, торічелієва пустота, петрові батоги (назва трави, ботанічний термін) (З підручника).
4. Прочитайте речення. Відшукайте в них відносні та присвійні прикметники, вжиті у значенні якісних.
1. Романові дома довелось покуштувати березової каші (С. Васильченко). 2. Тож, мила моя юнь, любіть, вивчайте солов’їну мову, ніде й ніколи не ганьбіть її — життя основу (М. Волощук). 3. Той, хто бачить тільки недоліки, той просто сліпець... Та не потрібні нам і рожеві окуляри (Л. Дмитренко). 4. І чисте срібне сяйво на скронях зайнялося, як одсвіт гроз великих, як блиск бурхливих літ (М. Бажан). 5. Замовкни ж ти, пісне моя лебедина, бо хутко порветься остання струна (Леся Українка) 6. Став він не остання спиця в колесі (Панас Мирний).
5. Складіть речення з наведеними словами так, щоб в одному випадку це слово мало відносне, а в іншому — якісне значення.
М’який, вишневий, срібний, лисячий.
6. Розподільчий диктант. Запишіть у три колонки словосполучення: в першу колонку словосполучення, в яких прикметники вжито з якісним значенням, у другу — з відносним, а в третю — з присвійним. Зробіть висновки про те, які характерні ознаки якісних прикметників відрізняють їх від відносних та присвійних.
Залізні дроти, залізні нерви, золота медаль, золоті руки, зелений светр, зелена юність, заячі рукавиці, заяча душа, заяча лапа, Чорне море, чорне золото, чорне взуття, собача будка, собачий холод, курячий бульйон, літня пора, літня спека, літня жінка, орлиний зір, орлиний ніс, орлине око, вовчий хвіст, вовча натура, вовчий апетит, вовчий кожух, легкий вітерець, легке завдання, легкий рюкзак, прокрустове ложе, соболині брови, соболине гніздо, соболина шапка.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Складіть твір-опис на тему: «Весняний ранок», використовуючи виражальні можливості прикметника.
Шановні десятикласники! Маю надію, що завдання і навчальний матеріал, який пропонується, будуть цікавами, і наша з вами спільна робота над завданнями буде дуже корисними! Завдання до кінця тижня.
Контроль отриманих знань з теми здійсню контрольними завданнями. Свої записи робимо на подвійних аркушах.
І варіант Клінчик А., Півень І., Рибарук С.
ІІ варіант Ткач А., Андрєєва Є., Нестеренко О., Гончаров О.
ВАРІАНТ 1
1.
Укажіть рядок із фразеологізмами
А набити ґулю, товкти просо в
ступі, каша з молоком, відкрита каструля
Б гнути залізо, дати хліба,
відкрита душа, водити за руку
В ні риба ні м’ясо, гнути
кирпу, білий папір, кров із молоком
Г відкрита душа, набити руку,
товкти воду в ступі, водити за носа
2.
Оберіть фразеологізми, синонімічні до виразу «бити байдики»
А купатися в золоті, справляти
смішки, ловити удачу
Б ловити ґав, давати
горобцям дулі, годувати баглаї
В держати хвіст
бубликом, мозолити руки, гнути кирпу
Г зуби їсти, водити за
носа, влипнути в халепу
3.
Укажіть рядок спільнокореневих слів
А блакитний,
блакитнуватий, блакитнуватого
Б блакитний,
блакитніє, блакитного
В блакитний,
блакитнуватий, блакитноокий
Г блакитний, блакитні,
блакитного
4.
Виберіть рядок слів, які не мають закінчення
А мадам, метро, спересердя
Б зараз, працюючи, учень
В шкандибати, пальто, швидко
Г календар, зазвичай, івасі
5.
Визначте синтаксичну роль фразеологізму у реченні Дівча як кров з молоком намагалися
переспівати парубків.
А підмет
Б додаток
В означення
Г обставина
6.
Спільнокореневими до слова безліч є всі наведені
слова, ОКРІМ
А перелік
Б лічити
В лікувати
Г лічба
Д полічений
7.
Суфіксальним способом утворено слово, витлумачене в
рядку
А незалежність держави
Б віддалений куток
В водій таксі
Г частина розділу
Д один з авторів
8. Літеру о
замість пропуску треба писати в обох словах усіх рядків, ОКРІМ
А вод..свяття, чорн..бривці
Б щир..сердний, літ..писний
В брон..двері, гучн..мовець
Г бетон..змішувач, вір..вчення
Д свіж..вмитий, перш..рядний
9.
Установіть відповідність між фразеологізмами та антонімами
1 хоч головою об стінку товчи
2 хоч греблю гати
3 хоч у рамку вправ
4 хоч проти шерсті гладь
А глянути гидко
Б пальця в рот не клади
В як кіт наплакав
Г хоч у вухо бгай
Д мухи не зачепить
10.
Установіть відповідність між словником та
упорядником
1 «Словарь української
мови» в 4 томах
2 Словник 1596 року
3 «Словник української
мови» в 11 томах
4 «Лексикон» 1627
А Памва Беринда
Б Лаврентій Зизанія
В Іван Котляревський
Г Борис Грінченко
Д Інститут мовознавства Академії
наук України
11.
Установіть відповідність між різновидами неморфологічного
способу словотворення та прикладом
1 морфолого-синтаксичний
2 лексико-синтаксичний
3 лексико-семантичний
А перекотиполе полетіло
Б парк автобусів
В весною прилетіли
v Прочитайте текст, виконайте завдання 12-16
Вказівка на приємність чогось неприємного
1. Що таке пілюля, знає кожен:
це маленький шар, скат/ан/ий із
лікувальної речовини (латинське слово «pillila» означає «шарик»). 2. Однак
навряд чи хтось із вас бачив колись «золочені» пілюлі.
3. Ліки, які вживають у пілюлях,
далеко не за/в/жди є приємними на
смак та вигляд. 4. Тому в давнину
аптекарі часто покривали їх солодкою речовиною красивого золот/ист/ого відтінку, бажаючи тим самим полонити маленьких дітей.
5. Однак, бу/ду/чи красивими зовні, пілюлі не втрачали своєї гіркоти.
6. Звідси пішло значення одного
із фразеологізмів: «...пілюлю», що вказує на приємність чогось приємного. 7. Подібними до нього є «пом'якшити
образу», «скрасити неприємність».
(Із кники «У світі крилатих слів»)
12. Продовжте
твердження: «Фразеологізми сьомого
речення є ...»:
А антонімічними Б
синонімічними В омонімічними Г паронімічними
13. Укажіть
слово, правильно поділене на морфеми:
А скат/ан/ий Б за/в/жди
В золот/ист/ого Г бу/ду/чи
14.
Оберіть слово, утворене суфіксальним
способом:
А покривали
Б гіркоти
В неприємного
Г скрасити
15.
Слово, пропущене у шостому
реченні, яке утворює фразеологізм
А підсолодити
Б позолотити
В прикрасити
Г підкинути
16.
Віднайдіть синонімічні
фразеологічні звороти (дві відповіді)
А теревені правити, теліпати
язиком
Б заливати за шкуру сала,
допікати до живого
В ставати під вінець, два рази
ступнути
Г одним ликом шиті, брати шлюб
Оцінювання: кожна правильна відповідь
– 1 бал (9 і 10 по 4 бали, 11 – 3 бали); усього – 24 бали ділимо на 2 – буде оцінка.
ВАРІАНТ 2
1.
Укажіть рядок із фразеологізмами
А насупити брови,
покласти край, жаль бере, бити в барабан
Б іти світ за очі,
наріжний камінь, чути запах носом, позичити в Сірка очей, вивести на чисту воду
В купити кота в мішку,
серед зими льоду не випросиш, виляти хвостом, почистити зуби
Г пасти задніх, яблуку
ніде впасти, передати куті меду, море по коліна
2.
Оберіть фразеологізм, антонімічний виразу «опускати руки»
А держати хвіст
бубликом
Б влипнути в халепу
В змішатися з болотом
Г грати першу скрипку
3.
Укажіть рядок спільнокореневих слів
А уночі, ночувати, ночви
Б косити, закосичити, косовиця
В водянистий, привід, водичка
Г книжник, книгозбірня,
книжка
4. Визначте рядок із
нульовим закінченням
А шимпанзе, відповідь,
зараз
Б нині, кратер, мандрівник
В совість, ніяк, провесінь
Г монітор, відгомін, фосфор
5. Визначте синтаксичну роль
фразеологізму у реченні Язикатій Хвесьці
не можна казати нічого.
А підмет
Б присудок
В додаток
Г означення
6.
Спільнокореневими
до слова роса є всі наведені слова, ОКРІМ
А зрошений
Б росяний
В зароситися
Г росинка
Д рослинка
7.Шляхом переходу однієї
частини мови в іншу утворено слово, витлумачене в рядку
А мешканець Харкова
Б приміщення під
землею
В другий місяць року
Г огорожа з живих
квітів
Д атака у відповідь на
атаку
8.
Літеру о замість пропуску треба писати в
обох словах усіх рядків, ОКРІМ
А грушоподібний,
чортополох
Б жовчокам’яний,
вітровій
В коренеплід,
рівноправність
Г вантажопідйомник,
чорногуз
Д кавомолка,
сивоголовий
9.
Установіть відповідність між фразеологізмами та
синонімами
1 мати голову на
плечах
2 прикусити язика
3 мати зуб
4 не спускати очей
А затаїти зло
Б не в тім’я битий
В їсти очима
Г держати розум у
голові
Д ні пари з вуст
10. Установіть
відповідність між словником та упорядником
1 Словник 1596 року
2 «Лексикон» 1627
3 «Словарь української
мови» в 4 томах
4 «Словник української
мови» в 11 томах
А Іван Котляревський
Б Інститут
мовознавства Академії наук України
В Борис Грінченко
Г Памва Беринда
Д Лаврентій Зизанія
11. Установіть
відповідність між різновидами неморфологічного способу словотворення та
прикладом
1 морфолого-синтаксичний
2 лексико-синтаксичний
3 лексико-семантичний
А місто Дніпро
Б щасливі наречені
В вищезгаданий прийом
Прочитайте текст, виконайте завдання 12-16
Катюзі по заслузі
1. За часів глибокої давнини ці
суворі слова були формулою прав/о/судд/я,
означали вони: «Злочинець має постраждати так само, як постраждала його жертва».
2. «Той, хто відсік руку, най
втратить руку, хто вибив око, розпро/ща/ти/ся
зі своїм оком». 3. Як закон ці слова
були зап/ис/ан/і в давньоєврейській
книзі – Бібліїї. 4. Багато народів,
у тому числі й наші пре/дки, додержувалися
схожих законів.
5. Зараз фразеологізм «…» набув
більш мирного значення. 6. У нас
воно означає те саме, що й «катюзі по заслузі», «як гукнеш, так і відгукнеться».
(Із кники «У світі крилатих слів»)
12. Продовжте твердження: «Фразеологізми сьомого речення є ...»:
А синонімічними Б антонімічними В омонімічними Г паронімічними
13. Укажіть слово, правильно
поділене на морфеми:
А прав/о/судд/я Б розпро/ща/ти/ся
В зап/ис/ані Г пре/дки
14.
Оберіть слово, утворене суфіксальним
способом:
А злочинець
Б відсік
В давньоєврейський
Г законів
15.
Слово, пропущене у п'ятому
реченні, яке утворює фразеологізм
А прокрустове ложе
Б око за око, зуб за зуб
В сім разів відміряй, один раз
відріж
Г не вартий і мідного гроша
16.
Віднайдіть антононімічні
фразеологічні звороти (дві відповіді)
А тримати в кулаці, попускати
віжки
Б тримати в тіні, піджимати
хвоста
В тримати хвіст трубою, тримати
в пазурах
Г триматися гоголем, опускати
руки
Оцінювання: кожна правильна відповідь
– 1 бал (9 і 10 по 4 бали, 11 – 3 бали); усього – 24 бали ділимо на 2 – буде
оцінка.
ДЯКУЮ!
Наступна тема: Морфологічні норми.Морфологічні засоби виразності мови. Граматичні категорії.Основні поняття морфології.Словоформа. Парадигма.Словозміна
Перегляньте відео, будь ласка
Спостереження над мовним матеріалом
► Прочитайте версію електронного перекладу тексту М. Гоголя. Знайдіть і виправте помилки. Чим вони зумовлені?
Степ що далі, то ставала кращою. Тоді весь південь, все той простір, який складає нинішню Новоросію, до самого Чорного моря, було зеленою, незайманою пустелею. Ніколи плуг не проходив по невимірним хвилях диких рослин. Одні тільки коні, ховаючись у них, як у лісі, витоптивалі їх. Нічого в природі не могло бути краще. Вся поверхня землі представляє зелено-золотим океаном, по якому бризнули мільйони різних квітів.
Робота з текстом
► Прочитайте текст Визначте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення.
► У чому полягає значення мовної норми?
► Які мовні норми згадуються в тексті? Наведіть приклади. Що сказано про морфологічні норми?
Мовна норма має важливе соціальне значення. Адже тільки єдиний правопис і стала вимова, обов'язкові для всіх правила відмінювання слів і синтаксичних зв'язків між словами, однакове розуміння змісту вживаних слів, єдиний наголос у словах саме і створюють ті якості літературної мови, що потрібні їй як засоби спілкування між людьми.
Норми літературної мови встановлюють на підставі вивчення закономірностей мовної системи та її підсистем і фіксують у загальнообов’язкових рекомендаціях, а також в орфографічних, граматичних і пунктуаційних правилах.
У розвитку української літературної мови були періоди, коли самі встановлені норми не відповідали внутрішнім властивостям загальнонародної мови, наприклад, намагання замінити загальновживані слова на вузькодіалектні або спеціально створені (спирт — винець, полюс — бігут, гайка — мутра). Так само виявилися неприйнятними й правила про вимову та написання слів типу клякса, клюб, лямпа, блюза, гемогльобін, катедра і подібні відповідно до їх вимови й написання в інших мовах.
У сучасній літературній мові мовні норми не залишаються незмінними. Постійно змінюється мова і відповідно потребує нормування.
Носії літературної мови дотримуються системи правил, що визначає єдину вимову звуків і їхніх сполук, властиву літературному мовленню; загальноприйнятих правил, що визначають способи передавання звуків, складів, слів і речень у письмовій формі літературної мови. Часто можна почути кілОметр, але норма — кіломЕтр; неправильний наголос у слові докУмент, літературна вимова — докумЕнт. Складна вимова слова договір. Правописний словник Сергія Головащука як акцентологічний посібник фіксує це слово з двома наголосами: дОговІр, дОговОру, мн. дОговорИ, дОговорІв; але два договорИ. Є також певні лексичні норми, що властиві літературній мові в цілому. Ми правильно говоримо останнім часом, того дня, цього разу, цими днями, а не в останній час, у той день, на цей раз, на цих днях.
Історичне співжиття українського і російського народів не могло не позначитись на їхніх мовах. Часто допускаються помилки, коли плутають мови, уживають слова з однієї мови в іншій. Наприклад, відповідником до російського слова мероприятие є захід, а в множині — заходи, а не міроприємство чи міроприємства; російському вислову принимать меры відповідає український уживати заходів, а не приймати міри. Під упливом російської мови помилково ставлять, наприклад, у місцевому відмінку множини іменників — ам, -ям, а не -ах, -ях: по полях, по горах, по селах.
Дотримання сталих норм усіма мовцями й спричиняє те, що літературна мова виступає досконалим засобом передавання й одержання інформації. Основні норми, властиві книжній літературній мові, через школу, художню та наукову літературу й інші шляхи культурного впливу поступово поширюються, закріплюючись і в усному вжитку.
Адже в звичайному житті ми говоримо зовсім не так, як пишемо. І в цьому немає ніякого порушення правил культури мови. Розмовна мова відрізняється від нормованої літературної мови не тільки за мовними ознаками: вона не підготовлена, спонтанна; обговорюючи побутові теми, ми заздалегідь не обдумуємо текст; розмовна мова можлива тільки в неофіційній ситуації спілкування (не можна виступати на зборах, читати лекцію розмовною мовою). У той же час нормована літературна мова неприйнятна в звичайних побутових ситуаціях. Штампи, шаблонні вислови типу зважаючи на сказане вище, прошу надати слово, прошу вжити заходів, доводжу до відома, взяти до уваги, залишити нерозв’язаним, без сумніву, не підкреслюють культуру розмовної мови, а скоріше — навпаки. Але в офіційно-діловому спілкуванні без них не обійтися. Дійсно, неможливо уявити собі вільну форму для заяви, доручення чи контракту; існують вимоги й правила, яких необхідно дотримуватися під час складання документів, написанні наукових чи публіцистичних статей.
Відомо, що в кожному суспільстві існують свої етичні норми поведінки. Ці норми, або інакше — мовний етикет, стосуються передусім звертання на ти і Ви, вибору повного чи скороченого імені (Артем чи Артем Володимирович), вибору звертань типу громадянин, товариш, пан та ін.
Етичні норми в багатьох випадках національні: наприклад, сфера звертання на Ви в англійській та німецьких мовах вужче, ніж у нашій мові, ці ж мови частіше, ніж українська мова, допускають скорочені імена. Тому обов’язковою умовою доброго володіння українською мовою є знання українського мовного етикету, культури мови, національної культури взагалі (За М.П. Савчук).
Вибірковий диктант з обґрунтуванням
► Прочитайте вірш Д. Білоуса. Про яку морфологічну норму тут ідеться? Випишіть іменники, ужиті в кличному відмінку. Позначте закінчення. Визначте відміни. Пригадайте відповідні правила.
Слова покличні — прості і величні
В джерелах слова — душі криниця.
Звичайний приклад візьму навмисне,
А рідна мова — як чарівниця.
Краса ж така в нім, що серце стисне.
Дивися — в кличнім простім відмінку:
«Ой не стелися, зелен барвінку...»
Одвертий кличний — немов дитинний,
Музичний, зичний та ще й гостинний.
Звертання щире, душевне, щедре —
Василю, Павле, Іване, Петре!
І так сердечно, і так ласкаво —
Наталю, Лесю, а чи Любаво!
До зборів, сходки відкрито й радо —
Чи товариство, а чи громадо!
А найсвятіше душа приємле —
Моя Вкраїно, кохана земле,
Ти, святий Дніпре, і ти, Дунаю,—
Миліших серцю звертань не знаю.
VI. ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ
У дружньому колі («Мікрофон»)
► Зверніться до кожного зі своїх однокласників, правильно вживаючи імена в кличному відмінку. Запишіть
Спишіть, поставте слова в дужках у потрібній формі, складіть чотири речення.
Відчувати на (кожний крок); подарунок для (рідна мати); пишатися (його ім'я); пролітати над (чужа земля); стомитися від (осінній переліт); зупинитися біля (сама межа); домовитися із (знайомий гончар); тримати в (тепла долонька); скрикнути від (гострий біль); прибило (морська хвиля).
Дидактична гра «Слідами власних помилок»
► Знайдіть і виправте морфологічні помилки.
Розмовляю з Андрійом Петровичом. Повідомте Марії Васильовній. Після доща роса заблищала під проміннями сонця. Без цукра і сиропа печиво не буде смачним. Своєю радісттю поділись із друзями. Допоможіть нам, Надіє Андріївна. Прийшов лист від Ткачук Олега Йосиповича.
Домашнє завдання:
Тестування (самостійна робота)
1. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до спільного роду:
А гайдамака, добряга, незграба, базіка;
Б бездара, молодчина, нероба, капризуха;
В неотеса, сіромаха, непосида, босячня;
Г роботяга, задирака, жирафа, сирота.
2. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Р. в. однини мають закінчення -у (-ю):
А задум твор.., художнього гурт.., секція футбол..;
Б запашного бузк.., високого звук.., стовпчик барометр..;
В сучасного метрополітен.., хвилі Дінц.., берег Буг..;
Г наслідки землетрус.., сектор цирк.., історичного музе...
3. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Р. в. множини мають нульове значення:
А парта, миша, староста, круча;
Б хиба, чаша, лопата, земля;
В культура, мозаїка, галерея, стаття;
Г перемога, лелека, особа, мрія.
4. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Кл. в. множини мають закінчення -е:
А Наталя, кравець, вітер, пісня;
Б Кобзар, Київ, Земля, душа;
В Оля, вовк, тесляр, народ;
Г героїня, Ілля, друг, Назар.
5. Позначте рядок, у якому всі іменники в О. в. пишуться з подвоєними приголосними:
А емаль, далеч, жовч, гордість;
Б акварель, тінь, сталь, мудрість;
В мазь, вісь, суміш, мить;
Г суть, розповідь, папороть, область.
6. Позначте рядок, у якому всі іменники в О. в. однини мають закінчення -ею:
А їжа, миша, голова, спина;
Б каша, дорога. пісня, гуща;
В вежа, огорожа, яблуня, тиша;
Г мережа, хата, стіна, груша.
Завдання з вибором трьох правильних відповідей.
7. Позначте рядки, у яких усі іменники у формі Р. в. однини мають закінчення -а (-я):
А не було документ_, не поставів дефіс_, площа прямокутник_, приїхав з Харков_;
Б не вистачає метр_, водій автомобіл_, кабіна трактор_, отвір капіляр_;
В колір прапор_, багато горох_, немає банан_, відповідно до кодекс_;
Г лігво вовк_, зібрались біля фонтан_, за довідкою до декан_, пошкодження мотор_;
8. Позначте словосполучення, у яких правильно вжито форми прізвища, імені та по батькові:
А зустрітися із Голобородько Іваном Петровичем;
Б попросити Кубрака Анатолія Сергійовича;
В видали Бєлову Михайлу Степановичу;
Г підписано Кравченком Геннадієм Омеляновичем.
Тема: МОРФОЛОГІЧНА ПОМИЛКА
Робота з теоретичним матеріалом таблиці
► Уважно опрацювати теоретичний матеріал таблиці, дібрати з мовлення однолітків по 2 приклади найбільш уживаних порушень.
Нормативи в межах лексико-граматичного класу іменників | Приклади |
Порушення категорії і роду | Головна біль замість головний біль |
Порушення категорії числа | Консерва «Шпроти» замість консерви «Шпроти» |
Порушення категорії відмінка | На чолі з Олегом Білоноженко замість Білоноженка |
У системі прикметника | |
Порушення норм утворення ступенів порівняння прикметників | Один з найпередовіших журналів замість передових |
Словозміна прикметників | На слабком огні |
Ненормативні утворення форм числівника | |
Неправильна словозміна числівника | Стами дев’яностими |
Ненормативне поєднання числівників з іменниками | Чотири українця |
Порушення закономірностей сполучуваності дробових і збірних числівників | Троє дівчат |
Відтворення від морфологічних норм у метах лексико-граматичного класу займенників завдяки ньому | |
Помилки в системі дієслівних форм | |
Порушення категорії стану | Купляйте воду |
Порушення категорії стану | Вибачте мені |
Порушення категорії особи | Викличіть лікаря |
Помилки в системі прислівників | |
Уживання прийменників | |
Ти — редактор
► Відредагувати подані речення, записавши правильні варіанти. Пояснити причину допущених помилок.
Завдяки хворобі Ігор не пішов до школи. Із-за грипу було закрито школи. Він захищав проект стоя біля дошки. Ми вивчаємо творчість поетів-шестидесятників. На їй було багато прикрас.
Морфологічний практикум
► Визначити рід поданих іменників, увести їх до складу словосполучень із прикметником.
Бутель, бандероль, дріб, біль, нежить, пропис, Керч, верф, тюль, тюль, нехворощ.
► Утворити від поданих прикметників форми вищого і найвищого ступеню порівняння + Визначити, від яких прикметників не можна утворити ці форми, пояснити чому.
Дорогий, широкий, солодкий, великий, босий, дрібний, лисий, гарний, молодий, чистий, найулюбленіший, ворожий, вузький.
► Від поданих дієслів утворіть дієприкметники і дієприслівники. Складіть із ними 2 прості речення, ускладнені дієприкметниковими зворотами, і 2 речення з дієприслівниковими зворотами.
Обладнати, навис, пожовкнути, загоріти, працювати, виступати, руйнувати, думати, лежати, блищати, родити, прочитати.
Комунікативний практикум
► Прочитайте мовчки текст. Визначте, чи актуальними є проблеми, порушені в ньому. Чи вплива інноваційність і творчість на успіх людини? Свої міркування оформіть за всіма вимогами цього типу мовлення.
Професійна діяльність — одна з найважливіших сфер самореалізації людини, яка виявляє та розкриває свої здібності, особистісні та професійні якості. До того ж, професійна діяльність, як ніяка інша, дає можливість людині відчути свою значущість для інших, для суспільства в цілому та отримати певну компенсацію від нього — стати успішною.
Особливу роль у професійній діяльності відіграє кар’єра як процес свідомого здійснення «професійного або посадового просування», що сприяє отриманню людиною певного статусу, який гарантує професійне самоствердження. З одного боку, кар’єрне зростання означає, що людина може реалізувати себе як суб’єкт суспільства, а з іншого,— що її діяльність достатньо високо оцінена іншими. Отже, кар’єра є стимулом у професійному становленні працівника та розвитку його особистісного потенціалу.
Успіхи, безперечно, значною мірою залежать від ефективності перших кроків у навчанні та професійній діяльності. Чимале значення для подальшого життя та професійного становлення має освіта та вибір професії. Сучасна людина повинна вміти приймати рішення, знаходити свій шлях у новому оточенні, уміти спілкуватися з різними людьми та адаптуватися до динамічного життя. Отже, свої навички можна оцінити за схемою ставлення до трьох важливих складових будь-якої діяльності:
Інформація, а саме вміння її знаходити, аналізувати, обробляти, передавати.
Стосунки з людьми — спілкуватися, знаходити індивідуальний підхід до кожного, впливати, керувати.
Техніка — ступінь володіння професійними навичками, вміння ліквідовувати несправності, проектувати тощо.
Слід пам’ятати «золоте правило»: людина робить не одну помилку, перш ніж досягає певного результату. Часто трапляється так, що перша помилка стає останньою. Не варто сприймати помилки як перешкоди на шляху професійного зростання, адже помилка — це лише спосіб змінити поведінку та спробувати діяти знову, але по-іншому. Наприклад, якщо вам відмовили у прийомі на роботу в одній організації, обов’язково спробуйте влаштуватись на роботу до її конкурентів. Знання, працелюбність, комунікабельність, цілеспрямовані вчинки та виправданий оптимізм — ось ті цеглинки, з яких складається професійна кар’єра.
Домашнє завдання. В зошитах для підготовки ЗНО виконати І та ІІ варіант з наступної теми .
Дякую !
Тема: " ФОРМИ ІСНУВАННЯ МОВИ: ЗАГАЛЬНОНАРОДНА МОВА, ЛІТЕРАТУРНА МОВА, ПРОСТОРІЧЧЯ, ДІАЛЕКТ, ПРОФЕСІЙНІ РІЗНОВИДИ, ЖАРГОН, АРГО"
Поділ мови на літературну і народну означає лише те,
що ми маємо, так би мовити, «сиру» мову і оброблену майстрами
О. Горький
ПЕРЕБІГ УРОКУ
Уважно перегляньте відео
Арготизми, арго(з франц. Argot, жаргон, первісне – жебрацтво) – слова та вирази, що обмежено вживаються в мові окремих соціальних груп.
Як правило, малозрозумілі, або й зовсім незрозумілі для решти суспільства слова. Один з різновидів соціальних діалектів, штучно створювана умовна говірка якої-небудь вузької замкненої соціальної або фахової групи, незрозуміла для сторонніх.
Так, слово човен відоме всім людям. Але тільки рибалки розрізняють різні види човнів та їхніх деталей і відповідно називають їх: дуб - «великий човен, видовбаний із суцільного дерева»; байдак - « великий човен для плавання по морю»; шаланда - «плоскодонний риболовецький вітрильник»; баркас « великий багатовесловий човен»; калабуха - «невеликий човен».
Термін «арго» вживається у широкому розумінні на позначення певного соціального чи професійного відгалуження від загальнонародної мови (Наприклад, арго акторів, музикантів, спортсменів, військовослужбовців тощо).
У вужчому розумінні арго – мова «соціального дна», декласованих та антисоціальних елементів (рекетирів, злодіїв, жебраків, бомжів, картярів-шулерів тощо).
Виникнення арго пов’язане ще з тим періодом історії мови доби феодалізму, коли існували замкнені корпорації ремісників, бродячих торговців, жебраків, які з метою самозахисту й відособленості від решти суспільства і збереження своїх фахових таємниць створювали спеціальні мовні коди.
В українській мові здавна відомі арго сліпих кобзарів і лірників – так звані лебійська або шлепецька (сліпецька) мова.
Приклад арготизмів навів Г.Хоткевич, відтворивши мову лірників: В хаті дулясно (тепло). Ботень (борщ) із крисом (м’ясом), а мо, і з варнагою (куркою). Кунсо (хліб) – як ашпурка (булка)… А мо, і пун дії (пироги) чи пухтавки (пампушки) будуть, бо моя теща – баба ого! Одне слово – похозниця (господиня). Спробуйте відтворити текст!
Ще один приклад вживання арготизмів: Розказував, як він попав на вечорниці… - А там самі терпелюки (парубки) та каравони (дівчата). Покургав (пограв) я їм, що знав, іду вже з хати, коли хтось обзивається: «Чи не дати вам, діду, мукиці?» - «Оце, думаю, клево (добре)/ годі сухмаї кус морити (сухарі гризти), хоч ставлеників накурляю (вареників наварю)…
Як ви думаєте, яке лексичне значення виділених слів?
Окремий, хоч і невеликий шар становить дитяча лексика. Для неї характерні пестливі слова, слова з повторюваним складом, наприклад: папа – хліб, коко – яйце, моня – молоко, льоля – сорочка, киця – кіт, ціпа – курча, паця – свиня, зюзя, дюдя – холодно, жижа – гаряче, вава – ранка, забите місце, гам – їсти, їстоньки, питоньки, купатоньки, спатки, спатоньки, спатуні, спатусі, тупоньки, нозя, руця тощо.
Друге поняття з яким ми стикнулися, жаргон.
Жаргон – соціальній діалект. Відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної і граматичної системи. Як правило, це словник розмовного мовлення людей, зв’язаних певною спільністю інтересів.
Розвивається в середовищі більш – менш замкнутих колективів: школярів, студентів, воєнних, різноманітних професійних груп. Наприклад, серед частини людей певного роду діяльності побутують такі слова: штука (тисяча), лимон (мільйон), ксива (паспорт, посвідчення особи), базар (розмови), наїжджати ( чіплятися, погрожувати), кльово (дуже добре). Можна навести приклади таких синонімічних рядів: торба – гаплик – хана – труба (кінець, крах чогось), герла – клава – тьолка – тітка (дівчина) тощо.
Ще одне не менш цікаве поняття – сленг.
Сленг – міський соціолект, що виник з Арго різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в’язнів, бурсаків – учнів, вояків, інтернет-спільноти), як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю(зрідка й словотворів: випивон – пиятика, закусон – закуска), поширена серед соціальних низів і певних вікових груп (студентської, шкільної молоді) міст.
Важлива характеристика сленгової лексики – її «первинність», нестабільність, постійну змінність. Не встигнувши закріпитись , одні форми мови поступаються місцем іншим: так, не таке давнє жаргонне «бабки»(мані – гроші) замінили бакси. Ще одна ознака сленгу – невизначеність, розмитість значень слів. «Стрьомно», «круто», можуть бути і позитивною, і негативною оцінкою ситуації. Слова типу «прикол», «ульот», «чум», «капєц». Залежно від ситуації і кола спілкування ці слова можуть виражати різноманітні – аж до протилежних – емоції: розчарування, роздратування, захоплення, здивування, радість тощо.
Особливо поширені сленгізми в молодіжному , особливо інтернет – спілкуванні. Всі ми – частина цієї спільноти. Спробуємо розшифрувати: «бро» - брат, «лузер» - невдаха, «чмаф» - поцілунок, «пріффет, йоу айоу, дарофф» - привіт, «окі, агась» - добре, «хару» - круто, «ололо, трололо» - іронія.
На думку багатьох дослідників, сленг є вторинним утворенням порівняно з жаргонами й арго, що адаптує до своїх потреб запозичені одиниці. Основний метод, сленгової лексики: фонетична мімікрія (error - Єгор), ігровий прийом – зближення слів на основі звукової подібності: «лимон» замість мільйон, «мило, Ємеля» замість e-mail (від англійського слова електронна пошта).
Ще одне цікаве й дуже поширене явище – суржик.
Суржик (походить від слова, яке позначає буквально – «Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші»). У мовному розумінні – мова, яка є сумішшю кількох мов. Побутове мовлення, в якому об’єднані лексичні та граматичні елементи різних мов без дотримання норм літературної мови.
Деякі характерні прояви суржику (порівняно з нормативною українською мовою):
Вживання русизмів замість нормативних українських відповідників: даже (навіть), нє нада (не потрібно), щас/січас (зараз), всєгда (завжди), нікогда (ніколи), рядом (поруч), больниця (лікарня);
«українізовані» форми російських дієслів – здєлав (зробив), дівся (подівся), унаслідував (успадкував), получав (отримував), отключив (вимкнув);
«українізовані» форми російських числівників – первий(перва), вторий(втора);
Змішування українських і російських форм невизначених займенників – хто-то( хтось), які-то(якісь), який-то( якийсь), чого-то(чомусь, чогось);
Порушення дієслівного керування, вживання прийменників і відмінків за російським зразком – по вулицям замість по вулицях, на російській мові замість російською мовою;
Утворення від українських дієслів активних дієприкметників за російським зразком – відробивший (що відробив), прийшовший (що прийшов), зробивший (що зробив) (в українській мові ця граматична форма відсутня);
Заміна «дж» і «дз» на «ж» і «з»(звонять, нахожуся);
Відсутність чергування «к/ц», (жінки);
Зсув наголосу за російським зразком (говорять);
Відсутність чергування «о/і» або «е/і» (голова – голов замість голів)
Суржик існує у різноманітних формах. Намагаючись типізувати суржик, деякі дослідники виділяють суржик «на основі української мови» і «на основі російської мови», а також «слабку» та «сильну» форми суржику, залежно від концентрації порушень лексичного стандарту української або російської мови (від 10% – 15% до 25%).
У мові сучасних засобів масової інформації можна зустріти також численні помилки, що є результатом автоматичного перекладу з російської мови багатозначних слів: встановити залізничне повідомлення (железнодорожное сообщение), допомагає від запалення бруньок (помогает от воспаления почек), вібрація статевої дошки (вибрация половой доски) тощо.
Дослідивши поняття арго, жаргон, сленг, суржик, ми прийшли до висновку, що майже тотожні поняття «арго, жаргон, сленг» - адже це мова певних соціальних груп, і зовсім інше - суржик.
Арго, жаргон, сленг, суржик – це слова розмовного мовлення. У художній мові подібні слова можуть використовуватися здебільшого як стилістичний засіб типізації та індивідуалізації персонажів, створення комічного, іронічного ефекту. Наприклад, у п’єсі – опері Івана Котляревського «Наталка – Полтавка»( 1819) Возний вживає комічно – «макаронічну» суміш української мови зі старослов’янською і російською, демонструючи цим свою вищість над простими селянами, які розмовляють полтавським діалектом: «Я наміревал – теє – то як його – посітити нашу вдовствующую диякониху, но, побачивши тут Наталку остановився побалакати з нею.»
Звернемо увагу на іншу групу стилістично маркованої лексики .
І перше поняття - екзотизми
Екзотизмами або етнографізмами, називають слова, що передають характерні назви реалій із життя інших народів і не мають точних відповідників у мові, до якої вони потрапляють. Наприклад: аул, мечеть, сакля, кюре, леді, лорд тощо. У творах художньої словесності екзотизми використовуються, насамперед, з метою створити незвичайну, екзотичну атмосферу, яка посилює емоційне враження, а також для передавання етнографічних особливостей тієї місцевості, про яку розповідається.
Ось як, наприклад, використовує екзотизми Л.Костенко: « Танцюй, танцюй, дитино! Життя - страшна корида, //На сотню Мінотаврів – один тореадор»; М.Зеров: «Тільки в далекості є баобаби, секвойї і пальми…»
Постійне вживання екзотизмів – ознака, що найбільшою мірою характеризує мовний стиль творів поетів і прозаїків. Цікавим використанням екзотизмів українського побуту в російськомовному худужньому стилі є повість М.Гоголя «Тарас Бульба». Наводимо характерний уривок : «- Ну ж, паны-братцы, садись всякий, где кому лучше, за стол. Ну,сынки! Прежде всего выпьем горелки! Боже, благослови! Будьте здоровы, сынки: и ты, Остап, и ты, Андрий! Дай же Боже, что б вы на войне всегда были удачливы! Чтобы бусурменов били, и турков бы били, и татарву били бы; когда и ляхи начнут что против веры нашей чинить, то и ляхов бы били! Ну, подставляй совю чарку; что, хороша горелка? А как по-латыне горелка? То-то, синку, дурни были латинцы: они и не знали, что есть на свете горелка»
Наша наступна зупинка - варваризми
Варваризмами (лат. Barbari – іноземці) називаються слова іншомовного походження, які вживаються поряд зі своїми відповідниками в тій чи іншій національній мові, але остаточно не засвоюються нею. Стилістичним забарвленням відрізняються не ті іншомовні слова, які увійшли у мову,наприклад: шифр, ескімо, журі, аксіома, а ті, які вводяться в мовлення, ніяк його не збагачуючи, оскільки просто дублюють уже наявні в мові слова. Якщо іншомовне слово можна замінити відповідним українським, то вживання іншомовного недоречне. Наприклад: «хай» - привіт, «оревуар» - до побачення, «пардон» - вибачте, «мерсі» - дякую, «тет – а – тет» - віч – на-віч,
Щоб правильно і доречно вживати іншомовні слова, ми спробували виробити кілька правил:
Не використовувати іншомовні слова, якщо є загальновідомі українські відповідники (фіксувати - записувати);
Перед тим, як вживати іншомовне слово, впевнитися, що вам відоме його лексичне значення (абонент(абонемент) до басейну);
Не користуватися в одному тексті іншомовним словом і його українським відповідником (купити морозиво «ескімо» )
Надавати перевагу іншомовному слову тільки в тому випадку, якщо це термін.
Антонімічним поняттям до етнографізмів і варваризмів є пуризми.
Пуризми (від лат.purus – чистий) – 1.Позірне прагнення до чистоти й суворості моралі звідси і слово « пуритани» - ті, хто суворо, навіть надмірно, почасти напоказ дотримується норм моралі 2.Надмірне прагнення зробити недоторканими якісь норми мови, скеровані на усунення іншомовних елементів, переважним чином у лексиці; і заміну їх неологізмами чи народно-мовними конструкціями. Перебільшений пуризм збіднює мову і утворює зайві дублети:
Тягунець – магніт; ходник – маятник, неділка – атом, летовище – аеродром; гвинтокрил – гелікоптер
Дослідивши ці явища в українській мові, постало питання: Як їх оцінити, як позитивне чи негативне? Як ви поставитесь до цих явищ?
Ми прийшли до таких висновків: Однозначно, мають право на існування, але тільки в художній літературі етнографізми, для створення колориту епохи.
Варваризми? Вже сама назва говорить про щось негативне.( варвар, варварський – асоціація – щось неосвічене, дике) . Тому до вживання іншомовних слів слід ставитися дуже обережно, особливо якщо не впевнений у їх значенні.
Пуризми? Боротьба за чистоту мови – це добре, особливо в умовах засміченості нашої мови. Але надмірність - це завжди поганою Не варто вводити в літературну мову нові слова лише для того, щоб замінити іншомовні, хоч і всім відомі.
Арго? Жаргон? Сленг? Суржик?
Слід пам’ятати, що подібні слова, хоч і є загальновідомими і широковживаними, лише засмічують мову. І потрібно викорінювати їх з нашої мови, щоб нащадки не отримали у спадок «деформовану мову»
Тож бережімо, вивчаймо, плекаймо нашу мову, щоб звучали не «окей і хепі бьоздей», а більш звучні і мелодійні «гаразд і з днем народження».
А тепер попрацюємо практично:
Прочитайте речення. Знайдіть просторіччя, діалектизми, жаргонізми, професіоналізми та арготизми. Поміркуйте, для чого письменники вдаються до використання такої лексики? Знайдені слова підкресліть як член речення.
1. Прямую далі в топило, де завжди знаходять собі притулок зайці та лисиці (О. Сизоненко). 2. Не гомоніли ще тоді копри і терикони заростали зіллям, та день у день там зграйки дітвори шукали крихітні шматки вугілля (І. Савич). 3. Отаман став на демені в човні, коло його ніг лежала кодола, скручена кружалом, неначе гадюка, з залізною кішкою на кінці, котра була прив’язана до одного кінця мережі (І. Нечуй-Левицький). 4. Кажуть, німець безліч шпіонів наперед вислав і вони швендяють скрізь, то жебраками, то черницями, то селянами (У. Самчук). 5. Розказував, як він попав раз на вечорниці... А там самі терпелюки та каравони (Г. Хоткевич). 6. Військові клейноди запорожців складалися з булави, бунчука, корогви, печаті й котлів, або литаврів (А. Кащенко).
Визначте загальновживані слова, професіоналізми, діалектизми, жаргонізми, арготизми та просторічну лексику. З'ясуйте значення цих слів і запишіть до зошита.
Шпора, вітер, чічка, ширмач, буклет, лаківки, кимарити, хвіст, пара, урка, крисаня, соловей.
Перекладіть українською мовою.
Быть на хорошем счету; бросаться в глаза; попасть впросак; втирать очки; позолотить пилюлю; зайти в тупик; рояль в кустах.
Поставте наголос у наведених словах, дотримуючись акцентуаційних норм. Запам’ятайте правильне наголошування.
Феномен, фольга, спина, ознака, асиметрія, листопад, олень, центнер, вигода, джинсовий, середина, довідник, показник, кілометр, помилка.
Перекладіть українською мовою.
Верный ответ; купить в рассрочку; действующее законодательство; частный вуз; является заместителем директора; верное решение; действующий документ; согласно приказу; частное предприятие; является адептом учения; согласно правилу; согласно договору.
Відредагуйте речення.
1. Він на дуже хорошому рахунку в керівництва. 2. Одразу кидається в очі, що цей приватний вуз являється одним із кращих. 3. Дане твердження являється анахронізмом. 4. Не дивлячись на те, що він є досить одіозною особою, він знаходиться на гарному рахунку в цій установі. 5. Він попав впросак. 6. Не треба втирати мені окуляри, я все одно знаю вірну відповідь.
Два «ого» по ціні одного
Живіть по погоді
Хороша дівчина
22 лютого 16 годин
Рішай і вирушай
Звиняйте, Галино
Відмінна новина
Звертайтеся в любий час
Запрошуємо прийняти участь
Треба вести себе
Ми приносимо подяку
Сьогодні нам треба вибачити колег
Проблемою № 1 стала захворюваність грипом
Детальна інформація по телефону
Це лікарство допоможе
Усі вони попадуть
Його мозк працює
Ні в якому випадку
Я сьогодні достойну увагу
За допомогою телемосту
Варто відноситися о людей
На протязі року наша партія
На мій адрес надійшло питання
Пропозиції представляють інтерес
Знайти відповідник із загальновживаної розмовної лексики.
Симптом ( ознака)
Репродукувати ( відтворювати)
Фіксувати ( записувати, занотовувати)
Анонс ( оголошення)
Патент ( посвідчення на винахід)
Екстраординарний ( надзвичайний)
Апелювати ( звертатися)
Дебати ( обговорення)
Дефект (недолік, вада)
Домінувати ( переважати)
Пріоритет ( першість)
Ліміт ( обмеження)
Всі завдання виконуємо і записуємо в зошит. Присилаємо на Вайбер.
ЗА ОБСЯГ ЗАВДАНЬ НЕ ХВИЛЮЙТЕСЬ! ЦЕЙ МАТЕРІАЛ РАЗРАХОВАНИЙ НА ТРИ УРОКИ! ХОЧА ЦЕ І НЕ ОЗНАЧА, ЩО ПОТРІБНО ЗОВЛІКАТИ! ДЯКУЮ! ПЕРЕХОДИМО ДО НАСТУПНОЇ ТЕМИ!
ЛІНГВОКУЛЬТУРЕМИ
До названих груп доберіть загальновживані слова.
1. Наприклад: Назви тварин - ведмідь, миша. 2. Назви явищ природи. 3. Назви речей. 4. Назви кольорів. 5. Назви дій. 6. Назви рослин.
Побудуйте розповідь про словниковий склад української мови за сферою вживання
Запишіть лише загальновживані слова. Перевірте себе за допомогою тлумачного словника.
Плай, парубок, пектин, плаксійка, поле, пізній, вечір, плиткий, планета, тайстра, врубати, лажа, сестра, читати, жайвір, флояра, дощ, жмут, бараболя, тубус, лафет, кілобайт, тимпан, дружба, аваль, пам’ятати, освіта.
http://ukrlit.org/slovnyk - ПОСИЛАННЯ НА СЛОВНИК
Виразно прочитайте поезії. Поміркуйте, яка основна думка цих поезій. За допомогою яких слів автору вдається створити образ України?
Текст 1
Промовлю слово «мати», промовлю слово «син»,
А потім ще два слова — «калина» і «журба»...
Пречиста рідна мова з непам’ятних глибин —
Співуча, як весілля, живуча, як верба.
Рідна мово, перше слово
Ти в устах моїх плекала,
Першу пісню колискову
Наді мною вознесла,
І як я рідні печальній
Прошепчу слова прощальні,
Присягаю, рідна мово,
Будуть це твої слова.
Промовлю слово «батько» і слово «буревій»,
А потім знов два слова — «криниця» і «кобзар».
Могутня рідна мова народ водила мій
По мисленому древу — від мурави до хмар.
Б. Стельмах
Текст 2
Люблю я в рідному краю
веселі співанки пташині,
і річки бистру течію,
і руту-м’яту при долині;
пропахлі вітром колоски,
гінке, гінке безмежне поле,
і мамин хліб, і ті стежки,
якими вранці йду до школи;
і перші проліски в гаю,
і щедре сонечко в блакиті...
Люблю Вітчизну я свою,
вона — найкраща в цілім світі!
Л. Компанієць
5. Прочитайте текст. Сформулюйте визначення поняття лінгвокультурема. Яким чином у мові можуть виражатися лінгвокультуреми? Запишіть визначений термін у зошит
Культурологічна інформація витворена протягом віків мисленням, поведінкою, способом життя етносу, закарбована в колективній його пам’яті, усталена в системі етичних і естетичних цінностей, у моральних нормах і звичаях, міфах, обрядах та віруваннях і відображена у виражальних засобах сучасної мови. З погляду плану змісту лінгвокультуреми мають надзвичайно широкий спектр культурологічної семантики: це слова, вирази і конструкції для називання культурних реалій (підприємств, явищ, осіб); ідей, течій, стилів; це міфи, образи, символи, стереотипи. Тому і план вираження культурної інформації у матеріалі мовних одиниць є також широким: від звукосполучень (твоє журливе «ку-ку» спливало, як сльози по плакучій березі, і змивало мою утому». М. Коцюбинський), окремих слів, синтаксичних конструкцій, виразів, фразеологізмів, афоризмів. Це можуть бути:
мовний знак, що називає національний артефакт, який не має мовного еквіваленту в іншій культурі (колядки, щедрівки, свят-вечір, бандура, троїсті музики, сопілка, гай, тин, рушник, заручини);
□ сигніфікативна лінгвокультурема, тобто така, денотат якої спільний для порівнюваних культур, а сигніфікати відрізняються важливістю і змістом культурної інформації (тато, батько, матуся, ненька, трембіта, батьківщина, подавати рушники, шишки бгати);
□ конотативна лінгвокультурема несе культурну інформацію тільки у конотації мовного знака, а предметно-понятійний зміст його однаковий або дуже близький у порівнюваних мовах (калина, барвінок, чорнобривці, як тополя стала в полі, наче волошки в житі, криниця, отчий поріг);
□ тропеїчні і фігуральні лінгвокультуреми міфологічного, народнопоетичного, фразеологічного, уснорозмовного та писемно-літературного походження. Це епітети, порівняння, метафори, різних типів параномазії, перифрази та ін. (золоте слово, срібне весельце, карії очі, дрібні сльози, гірка доля; сонячні кларнети; киплять сади під снігом квітня; квітчаста батьківщино вишні й соловейка (Б.-І. Антонич); блакитними річками тече льон (М. Коцюбинський);
□ лінгвокультуреми-фразеологізми етнічного уснорозмовного і писемно-літературного походження (немає лою під чуприною, не варить баняк, витрішки продавати, позичити в сірка очей; терновий вінок, лебедина пісня, зачароване коло; немає пророка у своїй вітчизні, через терни до зірок та ін.);
□ лінгвокультуреми-народні номени українських місяців, пір року, традиційних свят тощо (соняшник — сонцепоклонник, сонцелюб; завірюха — віхола, завія, сніговійниця, хуртовина; петрівка, спасівка);
□ символічні лінгвокультуреми — це мовні знаки, що мають культурний зміст, виражають особливості світобачення національної лінгвокультури і сприймаються в суспільстві як символи (Україна, Дніпро, Кобзар, Каменяр, Великий Луг, Хортиця, Славутич, Чумацький Шлях, Гетьманщина);
□ символічні лінгвокультуреми соціально-національної поведінки — це формули мовного етикету (Добридень! Надобраніч! Дякую! Будь ласка! Смачного! Перепрошую! Прошу! Будьмо! Бувайте! Моє шанування! Слава Ісусу! Навіки слава) (За Л. Мацько).
Прочитайте. Назвіть загальновживані слова. Визначте лінгвокультуреми.
1. У росяні вінки заплетені суцвіття до ніг тобі, титане, кладемо, ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття (В. Симоненко). 2. Поцілує тебе, моя земле, востаннє, І за повід печаль поведу до Дніпра (П. Гірник). 3. Зоря Кобзарева нам буде сіяти, допоки квітує земля (П. Осадчук). 4. Земля моя, Україно, тобі до лиця Неопалима калина, терни і собори (П. Гірник). 5. На цій землі, де молочай цвіте І де тополя розмовляє з небом, Росту і я, і мальва теж росте, Магічно пригорта мене до себе (М. Людкевич). 6. І розцвіла, як квітка, мова на рідній ниві, над струмком (О. Олесь). 7. Може, вийшла русалонька Матері шукати. А може, жде козаченька, Щоб залоскотати (Т. Шевченко).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Складіть кілька речень, де б вживалися лінгвокультуреми різних типів.
ДЯКУЮ ЗА ВАШУ РОБОТУ!
Тема: " Лексикологія української мови як учення про лексичний склад "
Слово — розум, думка, чуття,
які без нього не мали б ні значення, ні означення.
Маємо дорожити ним, тримати його в чистоті, оберігати.
М. Олійник
1. Порівняйте визначення слова різними вченими. Виділіть спільні й відмінні ознаки. Спробуйте дати своє визначення слова.
1. Слово — мінімальна змістова одиниця мови, що вільно відтворюється в мові й служить для побудови висловлювань (речень). (С. Єрмоленко). 2. Слово — найменша самостійна, вільно відтворювана в мовленні структурно-функціональна і значеннєва одиниця мови, що вказує на пізнані елементи дійсності (О. Бондар). 3. У слові слід вбачати самостійну значущу одиницю мови, яка втілює в собі єдність звучання та значення і виступає компонентом речення (С. Дорошенко). 4. Слово є засіб утворення поняття і прийому не зовнішній, не такий, якими є винайдені людиною засоби писати, рубати дрова та ін., а навіяний самою природою людини і незамінний (О. Потебня). 5. Слово — наше найзіркіше око, наймогутніша сила. Через слово людина пізнає те, що недоступно було (або залишається таким!) безпосередньому сприйманню. У цьому диводійному дзеркалі відображаються всі «айсберги» світу. У слові постають перед нашим зором сторінки давньої історії і здобутки майбутнього (І. Вихованець). 6. У сучасному мовознавстві слово вважається одиницею, яка тісно пов’язана з усіма рівнями мови (Л. Лисиченко). 7. У слові, як у краплі води океан, відображена вся система мови (С. Бархударов). 8. Слово — це найменша самостійна одиниця мови, що складається зрідка з одного звука, а частіше із граматично оформленого звукового комплексу, за яким суспільною практикою закріплене певне значення і якому властива відтворюваність у процесі мовлення
2. Прочитайте текст. Як слово пов'язується з різними мовними рівнями? Що таке лексикологія?
Слово, як відомо, є однією з найважливіших мовних одиниць, у якій фіксуються в узагальненому вигляді наслідки пізнавальної діяльності людини. Питання про місце слова у мові, про його функції, значення, семантичну структуру має тривалу історію, воно по- різному розв’язувалося в залежності від рівня розвитку мовознавства і суміжних із ним наук, від світоглядної позиції дослідника. Незважаючи на багатоманітність підходів до вивчення слова, воно на всіх етапах розвитку мовознавства, в усіх його напрямках вважалося одним з основних мовних елементів.
Слово є одиницею, яка тісно пов’язана з усіма рівнями мови і в кожному з них може бути предметом аналізу в окремому аспекті. З погляду фонетики, слово — це певна послідовність фонем, які перебувають у взаємодії, звуковий комплекс, за яким закріплене певне значення; з погляду словотворення воно є реалізацією певної словотворчої моделі у зв’язку з індивідуальним значенням; у граматиці вивчаються граматичні значення і засоби зв’язку слів у словосполученні і реченні; на лексико-семантичному рівні вивчаються значення слів і їх смислові зв’язки між собою.
Усі слова, наявні в мові, становлять її лексичний, або словниковий склад. Слова, як і одиниці інших рівнів мови (фонеми, морфеми, конструкції), зіставляються і протиставляються між собою за цілим рядом ознак, перебувають у взаємодії, вони певним чином організовані, тобто являють систему. Розділ мовознавства, у якому вивчається лексична система, називається лексикологією .
Отже, у слові розрізняють план вираження (звукова організація слова, зовнішня сторона мовного знака) і план змісту (значення слова). Оскільки слово називає предмет, то воно виконує номінативну, або називну, функцію. Слово не тільки називає певне явище, але й виражає експресивну, емоціональну оцінку його, передає наше ставлення до предмета. Для слова характерна узагальнювальна функція. Це означає, що слово називає не кожний конкретний предмет, а цілий клас однотипних предметів
Укажіть план вираження, план змісту та функцію наведених слів. Запишіть у зошит. Скористуйтеся тлумачним словником.
Працьовитий, небо, веселий, школа, зелений, соняшник, тупий, хвалькуватий, дуб, мати, розхлябаний, книга.
Крім самостійних та службових слів в українській мові існує невелика група ще й таких слів, що не означають ніяких назв, отже, не несуть жодних номінативних функцій, і в той же час не виражають відношень між самостійними словами, а лише виявляють почуття людей. До цієї групи належать різні вигукові слова, як ох, ой, ех, ху, ха і под.
Прочитайте речення. Запишіть, розподіливши слова на самостійні й службові.
Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, яких земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, вкрите жовтим пилом, проросле пелюстками,— світиться й золотіє, щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усмішкою. Скільки того сміху на городі — всі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені (Є. Гуцало).
ТАКОЖ НЕ ЗАБУДЬТЕ ВИКОНАТИ ЦЕ ЗАВДАННЯ!
Усі повнозначні слова згрупуйте залежно від того, що вони означають (предмет, ознаку, кількість, дію, стан тощо). Серед слів із значенням предметності визначте ті, що позначають істоту/ неістоту.
Прочитайте. З'ясуйте, чи мають безпосередній зв'язок предмети і явища зі словами, які їх називають. Назвіть слова з конкретним і абстрактним значенням. Якими граматичними ознаками вони характеризуються? Укажіть І ЗАПИШІТЬ за допомогою яких суфіксів утворюються абстрактні слова.
Дайте відповіді на питання.
· Що вивчає лексикологія?
· Чим відрізняється слово від інших мовних одиниць?
· Чим зумовлений поділ слів на повнозначні і службові?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
ПРОДИВИТИСЬ ЗАПРОПОНОВАНІ ВІДЕО ТА ВИКОНАТИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ. ВІДПОВІДЬ ЗАПИСУЄМО В ЗОШИТ, ДЕ ВИ ПРАЦЮВАЛИ, ВИКОНУВАЛИ ЗАПРОПОНОВАНІ ЗАВДАННЯ В ХОДІ УРОКУ.
Завдання 1-8 мають по п’ять варіантів відповіді,
серед яких лише один правильний. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант
відповіді, позначте його.
1. Помилку у відмінюванні іменників допущено в рядку
А концерт Олега Білоноженко
Б вдячність Ірині Савченко
В офіс Марини Козачук
Г практикум Івана Ющука
Д роман Олександра Дюма
2. Помилку у творенні ступенів порівняння прикметників допущено в рядку
А коротший, щонайкращий
Б ближчий, більш гарячіший
В добріший, найменш удалий
Г цікавіший, якнайдорожчий
Д вужчий, найменш потрібний
3. Прочитайте фрагмент учнівського твору, у якому пропущено окремі слова
Невдовзі Сергій з … виїхали на заміську
трасу. До … залишилося два … . Хлопці провели в дорозі майже добу, але це аж
ніяк не робило менш … їхню подорож.
Граматично правильним є варіант
послідовного заповнення пропусків
А Ігором, Львову, кілометра, цікавою
Б Ігорем, Львова, кілометри, цікавою
В Ігорем, Львова, кілометри, цікавішою
Г Ігорем, Львову, кілометра, цікавою
Д Ігором, Львову, кілометри, цікавішою
4. Порушено норму відмінювання числівника в рядку
А Швидкість бігу гепарда - від сто двадцяти
до сто сорока кілометрів за годину.
Б На змаганнях директор нагородив п’ятьох учнів.
В Серед восьмисот сорока семи
приток Дніпра є велика річка Прип’ять.
Г Прийшовши на спортмайданчик, він зустрів там сімох однокласників.
Д Запорозька чайка вміщала від п’ятдесяти до сімдесяти козаків.
5. Замінити прикметник цілий займенником увесь
(у потрібній формі) НЕ МОЖНА
в реченні
А На толоку традиційно збиралася ціла
вулиця.
Б Цілий вік вона тужила за своїм утраченим
коханням.
В Не вистачить цілого життя, щоб дяку тобі скласти, мамо!
Г Казан хоч і був цілий, але вже добре пощербився.
Д Квитки на спектакль були куплені для цілої школи.
6. Немає помилок у дієслівних формах рядка
А колишемо, шлють, хотять
Б мовчимо, відповіси, клеїмо
В біжать, стелишся, їсиш
Г дуєте, стовбичать, кришуть
Д будять, гоють, засиплешся
7. Окремо з часткою не треба писати виділене слово
в рядку
А не/підписані договори підряду
Б не/спростовані факти
В не/збалансований бюджет
Г не/налагоджені зв’язки
Д не/витрачені ще кошти
8. Граматично правильно утворено словосполучення
А розпочнеться в четвертій годині
Б зустрінемося за чверть дев’ята
В тренувалися до пів сьомої години
Г прибігли без десяти хвилин третя
Д зателефонуйте після дев’яти
У завданні 9 до кожного з
чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, виберіть один правильний, на
Вашу думку, варіант позначений буквами.
1. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає
наступне слово).
Щодня ми реалізуємо себе, (1) виявляючи своє ставлення (2) до
навколишнього світу, і найповніше, (3) найглибше (4) цей
процес відбувається в мовленні під час повсякденного спілкування.
А дієприслівник (форма дієслова)
Б прикметник
В займенник
Г прийменник
Д прислівник
Продивіть уважно.
ДОБРИЙ ДЕНЬ! ВИКОНУЄМО ЗАВДАННЯ В ПЕРІОД З 30.03 - 03. 04.2020
ДЯКУЮ!
- Знайти правильну
структурно-семантичну схему речення “ Ми цінуємо барвінок за його
“лікарську допомогу” з нього виготовляють ліки від важких хвороб ”
(розділові знаки пропущено).
параграф 29.
Дослідити синтаксичну організацію поетичних рядків. Визначити складне речення, у якому наявні всі типи зв’язку: безсполучниковий, сурядний і підрядний.
Зробіть лиш те, що попрошу:
Усі, хто про безсмертя мріє,
Хай схиляться до споришу.
М. Руденко
(М.Рильський)
б) двох і більше простих речень, одне з яких обов'язково двоскладне, а інші - односкладні;
в) двох і більше простих речень, часто не пов'язаних за змістом інтонаційно.
б) лише з односкладних речень, залежних одне від одного;
в) з двоскладних чи односкладних простих речень, кожне з яких має свою граматичну основу.
б) лише сурядним і підрядним сполучниковим зв'язком;
в) лише сурядним, сполучниковим і безсполучниковим зв'язком.
б) складнопідрядне;
в) безсполучникове;
г) складнопідрядне з кількома підрядними;
д) складне речення з різними видами зв'язку.
б) крапку з комою;
в) двокрапку;
г) тире.
[ ], але [ ], ( бо ).
а) складнопідрядні з кількома підрядними;
б) складносурядні;
в) безсполучникові;
г) складні речення з різними видами зв'язку.
[ ]: [ ], і [ ], [ ], а [ ], ( як …. ).
І
|
Ю
|
П
|
И
|
Р
|
Е
|
І
|
Г
|
Н
|
Т
|
О
|
Т
|
Д
|
Ш
|
З
|
Х
|
Б
|
Ч
|
Н
|
П
|
Д
|
К
|
О
|
К
|
С
|
Ц
|
А
|
Г
|
В
|
Е
|
М
|
Ж
|
Р
|
І
|
Ф
|
К
|
О
|
Н
|
А
|
С
|
Я
|
Я
|
А
|
Р
|
Ч
|
Д
|
Е
|
Х
|
М
|
К
|
П
|
И
|
С
|
А
|
В
|
Е
|
Р
|
Л
|
К
|
А
|
К
|
Л
|
А
|
М
|
Повторюємо матеріал перед контрольною роботою. Проходимо тести за посиланням.
https://naurok.com.ua/test/kontrolna-robota-skladne-rechennya-z-riznimi-vidami-zv-yazku-tekst-yak-odinicya-movlennya-338742.html
Результат фотографуємо, висилаємо світлину.
Написати контрольну роботу. Оформлюємо також на подвійному листочку.
І варіант - Клінчик Ангеліна, Півень Іван, Нестеренко Олександр,Ткач Альона
ІІ варіант - Рибарук Світлана, Андрєєва Євгенія, Гончаров Олександр
б) Остап подавсь на розвідки і скоро вернувся, щоб заспокоїти Соломію: скрізь тихо, спокійно, днина тепла й ясна.
в) Гості почали прощатись, але тут Тетяна Степанівна згадала, чого вона, властиве, прийшла.
г) Кілька разів Остап ускакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалася на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знову мчали вперед, добуваючи останні сили.
б) Пропасниця тіпала, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що Остап на превелику силу діставав собі воду.
в) Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.
б) Глибока ніч цілою вагою налягала на груди та не давала дихати, а думки несміло знов мацали мозок, ворушились і розгортались.
в) По чорній річці поміж білими берегами прудко пливе човен, тане вдалині й обертається в цятку; за ним несе вода другий, порожній, хлюпає в його білі боки і фарбує їх у чорний колір.
г) Гарний сильний голос співав на воді, все наближаючись, все зміцнюючись, і турки заслухались.
б) Покірливо дав я себе забрати і, поки залізо тряслось та лящало, я ще раз, востаннє, вбирав у себе спокій рівнини, синю дрімоту далеких просторів.
в) Квартири Чубинських гості добре не знають, бо вони недавно переїхали сюди, а коли побачать замкнені віконниці, то подумають, що дім порожній.
г) У вікна било полудневе проміння і видно було, як цілим морем пливли кудись ще зелені ниви, дев’ятсот десятин панського поля, що спускалося часом у балку, а потім здіймалося знову, як хвиля.
б) Безсполучниковий і підрядний зв’язок.
в) Безсполучниковий і сурядний зв’язок.
г) Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.
б) Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки.
в) Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й недочекається, коли злучиться з нею...
г) Соломія не знала, чого вона ходить туди, але щось несвідомо тягло її в той бік.
б) Тричі Соломія помітила крізь комиші сірий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання.
в) Вужі й гадюки набралися сьогодні особливої рухливості, бо вже повзли й повзли в тому напрямку, як ішла Соломія, і їй треба було особливо уважати, щоб не наступити на слизьке й холодне гадюче тіло.
г) Піт краплями стікав по виду, груди важко дихали, і очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети.
б) Чотири частини.
в) П’ять частин.
г) Шість частин.
б) Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа, розпалює йому кров.
в) На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витягає цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слухає.
г) Яким щохвилі виходив на двір, вдивлявся в темряву, прислухався, як виє хуртовина, недаремне сподіваючись побачити Василька, почути його голос...
б) Часто серед ночі, перериваючи спокійний сон хатинки, розлягався раптовий грюкіт у віконце, і хату сповняла ціла банда якогось непевного люду, що кричав, блискав жадними очима і сварився.
в) Виходило так, що всі були вдома, а, коли хто й забіг на ґуральню, то тільки на те, щоб подивитись.
г) Гафійка гриміла ложками, а Маланка, заклавши руки, побожно слухала оповідання про те, скільки привезено цегли, яке й чому забраковано дерево, що прикажчик нічого не розуміє і коли б не Андрій, не було б діла.
б) Безсполучниковий і підрядний зв’язок.
в) Безсполучниковий і сурядний зв’язок.
г) Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.
Мені шкода розмістити це в Інтернеті, але у мене немає вибору. Я ніколи не вірив у любовні заклинання чи заклинання, поки не зустрів того фокусника, коли цього року відвідав свого друга в Україні на діловому саміті. Я думав, що людина на ім’я доктор АЛАБА був справді могутнім, і він міг допомогти із заклинаннями, які повернули б загублених, закоханих та чарівні гроші, магію чи магію для хорошої роботи чи щастя. Зараз я щаслива. Я даю свідчення, тому що чоловік, за якого я хотів одружитися, залишив мене за 5 тижнів до весілля, і моє життя було перевернуто з ніг на голову, бо наші стосунки тривали 3 роки. Я дуже любив його, але його мати була проти нас і не мала добре оплачуваної роботи. Зустрівши цього чарівника, я розповів йому, що сталося, і пояснив йому ситуацію. Спочатку я вагався і був підозрілим, але просто спробував. І через два дні, коли я повернувся до Німеччини, мені зателефонував друг (нині чоловік), який прийшов до мене, і я вибачився, що все було домовлено з його матір’ю та родиною та отримав нову співбесіду, щоб одружитися. Я не повірив, бо доктор АЛАБА просто запитав моє ім’я та ім’я мого друга і все, що я хотів. Ну, тепер ми щасливі в шлюбі і чекаємо на нашу маленьку дитину, а мій чоловік також має нову роботу, і наше життя набагато покращилося. Його електронна пошта така: тепер ми щасливі у шлюбі та чекаємо на нашу маленьку дитину, а мій чоловік також має нову роботу, і наше життя стало набагато кращим. Його електронна пошта така: тепер ми щасливі у шлюбі та чекаємо на нашу маленьку дитину, а мій чоловік також має нову роботу, і наше життя стало набагато кращим. Його електронна адреса: dralaba3000@gmail.com Ви також можете надіслати йому WhatsApp на +2349071995123.
ОтветитьУдалить